загрузка...
Loading...

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования

Стаття ЛЕСЯ УКРАЇНКА
Мавка — новий тип особистості у драмі-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня"

10 клас

 

М.Розвозчик,

учитель-методист Біла Церква

 

Мета уроку: на основі вивчення змісту п'єси дослідити, як у драмі-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня" змальовано новий тип особистості, нову концепцію людини; розвивати і вдосконалювати навики аналізу драматичного твору: виховувати в учнів почуття гуманізму, волелюбності, високої духовності.

Тип уроку: урок-дослідження.

Обладнання: портрет Лесі Українки, ілюстрації до "Лісової пісні", фонозапис твору, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку, мотивація опрацювання теми

Вступне слово вчителя. Леся Українка здійснила справжній творчий подвиг: за 13 років, будучи важко-хворою, створила близько 20 драматичних творів, серед яких першочергово треба назвати "Одержиму", "Кассандру", "У пущі", Бояриню", "Адвоката Мартіана". "Лісову пісню", "Камінного господаря", "Оргію".

Ліна Костенко у статті "Поет, що ішов сходами гігантів", називаючи драматургію Лесі Українки "грандіозним поетичним масивом у найпотужніших регістрах трагедії", зазначає, що тільки винятково геніальному митцеві було під силу створити такі шедеври.

До якої б теми не зверталася письменниця, кожен сюжет, кожен образ чітко проектувався в сучасність, оскільки Леся Українка не просто розглядала такий величезний відрізок життя цивілізації, а концентрувала проблеми і прагнула побачити і осмислити кожне яви ще у філософсько-ідеологічній площині.

Дмитро Донцов вважав, що Леся Українка і як лірик, і особливо як драматург принесла нам героїчний ідеал життя. її герої багато в чому схожі на автора. Леся внесла в українську літературу образ нового типу особистості — людини непохитної волі, високих почуттів, великої гордості, людини талановитої і мужньої.

Сьогодні ми, досліджуючи драму-феєрію "Лісова пісня", доведемо, що Мавка якнайкраще втілює Леси-ну концепцію людини, новий тип особистості, яка вільна у своїх почуттях, думках і вчинках, у якої кожен порух душі віддзеркалює її глибину й неповторність, її красу і велич.

II. Вивчення нового матеріалу 1. Діалог творчих груп (літературних критиків та читачів-аналітиків)

Блок запитань до літературознавців:

1. У чому виявилося новаторство драматургії Лесі Українки?

2. Чому Леся Українка звернулася саме до такого жанру?

3. Які особливі ознаки поетичної драми?

4. Чому твір має таку назву?

5. Що було стимулом для написання "Лісової пісні"?

Блок запитань до читачів-аналітиків:

1. Чим захопив вас твір?

2. Яка основна лінія сюжету?

3. Які проблеми порушує Леся Українка у п'єсі?

4. Що спільного та відмінного у п'єсах "Бояриня" і "Лісова пісня"?

5. Яке ідейно-художнє навантаження утворі несуть образи Мавки, Лісовика, дядька Лева, Лукаша, його матері та Килини?

6. Як проглядається у творі образ автора?

2. Аналітичне повідомлення представника творчої групи літературознавців

Драматургія Лесі Українки вражає новизною тем, гостротою філософсько-психологічних конфліктів, філософськими узагальненнями, поетичною красою, високою культурою вірша. її новаторство виявилося і в змісті, і в формі драматичних творів. До того в Україні переважала соціально-побутова драма. Леся Українка започаткувала в українській літературі філософську та психологічну драму, з образами широких узагальнень, символічного звучання.

Сюжети драматичних творів Лесі Українки охоплюють історію людства за три-чотири тисячоліття. Єгипет фараонів, Вавілон, Іудея, Еллада, Римська імперія часів раннього християнства, середньовічна Іспанія, перші поселення колоністів у Північній Америці, українська та інонаціональна міфологія — весь цей колосальний матеріал систематизується, художньо осмислюється.

Усі теми, ідеї перебувають у взаємодії, не вичерпуються в одній або двох драмах, а переплітаються, "переливаються" з твору в твір, висвічуються в різних аспектах. Це відповідало творчим принципам Лесі Українки, яка вважала, що в кожного справжнього письменника існує певна група ідей або навіть одна якась ідея, до якої він або періодично повертається, або ж не випускає її з поля зору в жодному своєму творі.

Драматичний діалог, лірико-драматична сцена, драматична поема, фантастична драма, драма -казка, драматичний етюд — так визначала Леся Українка жанрові різновиди своїх п'єс.

3. Учитель зазначає, що група літературознавців підготувала таблицю, яка допоможе кожному досліднику засвоїти основні складові новаторства драматургії Лесі Українки та визначальні риси особистості нового типу у творах цієї геніальної письменниці (на столах розкладено таблиці як роздатковий матеріал):

 

Основні складові нова­торства драматургії Лесі Українки

Визначальні риси особи­стості нового типу у дра­матурги Лесі Українки

- новизна тем;

- багатство драматичних жанрів;

- нова концепція людини;

- тяжіння до філософської узагальненості, поетичної умовності, символіки, міфологічності;

- концентрація проблеми і прагнення побачити та осмисли їй кожне явище у філософсько-ідеологічній площині;

- гостра філософсько-психологічного конфлікту (конфлікту ідей, поглядів);

- висока культура вірша поетичної драми (відточе­ний 5-стопний білий ямб);

афористичність мови

- непохитність волі;

- високість почуттів;

- одержимість;

- талант;

- громадянська мужність (героїзм);

- непохитність ідейних пере­конань;

- волелюбність і почуття і гідності;

- благородство;

- велич натури;

- суспільна відповідальність перед історією

 

4. Учитель надає слово представникам творчої групи читачів-аналітиків.

Учні мають розкрити такі аспекти аналізу драми: 1) тема, ідея, конфлікт, особливості композиції та сюжету; 2) світ природи і людей; 3) образ Мавки.

4.1. У "Лісовій пісні" виступають два світи: світ природи з її фантастичними істотами і реальний світ з постатями людей. Мистецтво композиції твору полягає у тонкому переплетінні фантастики з реальністю.

Основний конфлікт підпорядкований головній ідеї - боротьбі за гармонійне вільне життя, за високу мрію, за вірність і красу, боротьбі проти сірості й буденщини, проти обмеженості й бездуховності.

Пролог, яким відкривається "Лісова пісня", має значення заспіву, який вводить нас у світ казки. Створюючи відповідний настрій, пролог є водночас і проекцією майбутніх конфліктів. Уже тут сили природи, що уособлюють рух, волю, протиставлено силам застою.

У першій дії починається конфлікт людини з природою. У ліс приходять люди. Лісові сили їм сприяють, а водяні намагаються шкодити. Ця "весняна" дія є дією зародження і цвітіння кохання "лісової царівни" Мавки і сільського хлопця Лукаша. Історія їхнього кохання становить сюжет твору.

У другій дії, яку можна назвати дією "пізнього літа", розвивається конфлікт: в душі Лукаша в'януть поезія і кохання до Мавки, і він зраджує ту, що є втіленням мрії й краси, а вибирає Килину — втілення буденщини, заземленості й банальності. Коли Лукаш посватав Килину, Мавка провалюється в підземелля "Того, що в скалі сидить". Це перша кульмінаційна вершина драми.

Особливістю сюжету "Лісової пісні" є те, що в ній ніби дві кульмінаційні вершини. Після першої кульмінації події не йдуть на спад.

У третій дії, дії "пізньої осені", відбувається найбільша боротьба пристрастей. Тут людина стає звіром і знову людиною, тут Килина закляла Мавку в вербу. Але кохання перемагає смерть, вогонь палить усе нікчемне, зайве, очищаючи людину звільняючи її від пут буденщини.

Розв'язка "Лісової пісні" оптимістична — прекрасне не вмирає: воно є символом вічності.

4.2. Формально всіх персонажів твору можна поділити на фантастичні і правдиві. Між світом природи і людьми існують певні протиріччя. Водночас кожен з цих світів не є однорідним, тут також є свої суперечки, змагання.

У зображенні світу міфологічних істот Леся Українка переборює стереотип. Основний конфлікт драми підпорядкований одній ідеї — змаганню за щасливе, вільне життя, за високу мрію, красу, любов і вірність проти одноманітності і тупості, упертої міщанської обмеженості. Добро і зло, вірність і зрада, поетичне покликання і приватновласницькі інстинкти зіткнулися у цій драмі-казці, яка розказує про високі почуття, про неминучість гармонії людини з природою.

У драмі немає протиставлення людини і природи. Йдеться про гармонію природи і людини як часточки цієї природи. Поетеса закликає оберігати первозданність природи, її красу, підносить свій голос на захист всього живого, що нас оточує. Своїм віщим словом вона застерігала людей :"Не ріж, не убивай", бо якщо гармонія буде порушена, сили природи помстяться нерозумним людям за бездумне винищення живої краси і добра, серед яких вони живуть.

Леся Українка у змалюванні природи в драмі була новатором. Вона не тільки надавала їй колосального значення, а й "оживляла" її на папері. Поетеса немов писала сценарій для майбутнього кінофільму, передбачаючи синтез різних мистецтв, який тепер дав такі плідні результати в кіно і на телебаченні. Тогочасний рівень сценографії неспроможний був реалізувати ремарки "Лісової пісні", бо тут пейзажі подано у зміні барв, звуків, у русі, в часовому розвитку. Ці ремарки, крім усього іншого, ще й виконують функцію ущільнення часу, що для принципу єдності драматичної дії має неперехідне значення.

4.3. Усю силу чуття, весь свій поетичний дар перелила Леся Українка в лісову міфологічну істоту — Мавку. її образ є особливим. Героїня "Лісової пісні" має в серці "те, що не вмирає". Це невмируще — незгасимий вогонь кохання, яке в змозі перемогти все, навіть смерть. Мавка — казкова постать, витвір народної фантазії. Поетеса взяла її зі слов'янської міфології. Лісова дівчина красива як ззовні, так і всередині, тобто її зовнішня краса перебуває у гармонії з внутрішнім світом і змінюється відповідно до переживань дівчини.

У першій дії, в ніч, коли розцвітало кохання, Мавка "наче лісова царівна у зорянім вінку на темних косах". З розгортанням сюжету, з розвитком дії змінюється і її зовнішній вигляд.

У другій дії Мавка за намовою матері Лукаша вбирається у буденний одяг сільської дівчини і виглядає в ньому убого, принижено. З вільної лісовички вона перетворюється на покірну служницю, що жне на чужій ниві. Та все це терпить заради великого кохання до Лукаша, з яким вирішила назавжди поєднати свою долю.

Але її мрії не здійснилися: Лукаш зрадив коханню. Тоді зовнішня краса Мавки в'яне, їй не допомагає навіть пишний одяг. І хоча в кінці дії Мавка одягнена в багряні осінні шати і з срібним серпанком на голові, ніщо вже не може приховати смертельної блідості її лиця. "Конаюча надія розширила її великі темні очі, рухи в неї поривчасті і зникаючі, наче щось в ній обривається" — зустрівши Мавку такою, Лукаш жахається: "Яка страшна!". Так за допомогою портретної характеристики письменниця розкриває важкий внутрішній стан героїні.

Незвичайне змалювання образу Мавки починається зі своєрідного освітлення. Леся Українка опромінює свою героїню полум'яним зоряним ореолом, який супроводить Мавку протягом усієї п'єси Це огнисте сяйво то розгоряється, то пригасає, залежно від розвитку дії, настрою і стану Мавки. В ніч першого кохання Лукаш одягає на голову дівчині зоряний вінок, і поцілунок коханого вона сприймає як зірку, ідо впала в серце. В ту ніч вона хотіла б умерти від щастя, як падаюча зірка. Коли коханий зрадив, то "всі зорі погасли і в вінку і в серці" Мавки. В останньому монолозі героїні безсмертя асоціюється з ясним вогнем, вільними іскрами:

0, не журися за тіло!

Ясним вогнем засвітилось воно,

чистим, палючим, як добре вино,

вільними іскрами вгору злетіло.

 

І, нарешті, фінал: Мавка ще раз з'являється у дивній своїй красі, "спалахує раптом давньою красою у зорянім вінці". Ця ремарка дає ключ до сценічного трактування, сприяє глибшому розкриттю ідейно-художнього змісту всього твору, його філософського узагальнення: все високе, благородне, величне — вічне. І ніякі дрібні думки і тлінні життєві негаразди не здатні знищити його.

Конкретизація образу Мавки здійснюється через її взаємини з Лукашем, Лісовиком, дядьком Левом. Килиною. Але головну вагу має тут мова самої героїні. Мова Мавки алегорична, як і сам її образ; мову буденної прози ця незвичайна чарівна дівчина не може збагнути. Вона бачить навколо себе красу і досконалість, то чому вона повинна описувати і характеризувати їх такою спрощеною і дещо навіть згрубілою мовою селян? Переступивши поріг буденного життя, в якому існують розрахунок, взаємна плата, користолюбство, фізично, Мавка не може переступити цього порога духовно. Незважаючи ні на що, вона до кінця залишається ідеально чистою, незрадливою, щирою, бо саме так розуміє кохання.

Дехто вважає, що Мавка — це художній прототип Лесі Українки, але це не^зовсім так...

5. Творче обговорення актуальних питань.

Учитель зазначає, що у процесі роботи з текстом "Лісової пісні" виникла ціла низка питань, на яких варто акцентувати увагу:

1. Що нового вносить кожна дія в композиційно-сюжетну канву твору?

2. Чому після кульмінації в кінці другої дії не настає розв'язка?

3. Якою є розв'язка твору?

4. Як зрозуміти слова Мавки, сказані Лукашеві, "...не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись"? У чому найбільша трагедія Лукаша?

5. Хто є антиподами Мавки в естетичному та ідейному плані? Які риси втілюють ці персонажі?

6. Як ви розумієте слова Мавки: "Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає."?

7. Які концептуальні позиції самої авторки втілює Мавка?

8. Які філософсько-етичні проблеми порушено у цьому творі?

III. Підсумок уроку

Учитель. Лісова пісня" Лесі Українки вражає нас глибиною і витонченістю авторської думки, музикою слова, неповторним образом Мавки, в якій чудово поєдналися духовне багатство і зовнішня краса, ніжність і доброта. Мавка виражає Лесин ідеал людини з її устремлінням до високих і світлих почуттів, з її нерозривним зв'язком зі світом природи.

П'єса Лесі Українки — це не просто твір про кохання і красу, це глибоко філософська драма, в якій автор визначає мрії людської душі, дає відповідь на питання сенсу життя.

Вустами Мавки Леся Українка стверджує, що людина повинна бути вільною і щасливою, бути часточкою природи, відчувати красу, надихатися нею, мати в серці невмирущі сили життя.

IV. Завдання додому: написати твір-роздум

"Сенс людського життя (за драмою-феєрією" Лесі Українки "Лісова пісня").



загрузка...
Яndex
 
загрузка...