загрузка...

Стаття Королів-Старий Василь
Василь Королів-Старий. «Потерчата», «Хуха-Моховинка»

5 клас

А. Ситченко,

доктор педагогічних наук; Н. Огренич,

Миколаїв

 

«Образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору. Добро і зло в цих казках. Світлий, життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот. Наскрізний гуманізм казок. ТЛ: портрет».

Після короткої довідки про письменника (вчитель може скористатися статтею про В. Короліва-Старого, вміщеною в підручнику, а також у посібнику для вчителя [5;2]) варто провести словникову роботу і пояснити терміни й назви дійових осіб виучуваного твору. Наприклад:

Демони — фантастичні істоти (мавки, домовики, потерчата, хухи).

Демонологія — міфологічні уявлення про земних духів; вчення, яке ґрунтується на вірі в надприродних духів.

Домовик (домовий) — покровитель родини, найдавніший образ хатнього Бога. Уявляється, що живе на горищі, оброслий густою шерстю.

Потерчата (потерчуки, поторочі, страдчата) — душі дітей, які померли нехрещеними або не своєю смертю, народилися мертвими.

Хуха — міфічна істота, пухка, як мох. Глибше поняття про духів, демонів та демонологію вчитель може розкрити, скориставшись інформацією зі статті Г. Лозко [2; 59—63].

Учні пригадають, що твори, в яких діють казкові істоти, називаються казками; варто повторити й те, які з них є народними, а які — літературними. Нині в дітей є нагода ознайомитися з оригінальними казками Василя Короліва-Старого. Слід підкреслити, що збірка казок письменника «Нечиста сила», як і п'єса-казка «Русалка-жаба», була видана у Львові 1923 p., a перевидана в Україні майже через 70 років (К.: Веселка, 1990). У передмові до останнього видання Ф. Погребенник написав: «Автор вирішив оживити, переосмислити по-своєму образи фольклорно-казкових представників « неіснуючого, невидимого світу», по-новому трактувати «нечисту силу» (чорти, вовкулаки, відьми, упирі, русалки, потерчата, домовики, водяники, злидні, перелесники тощо), якою чомусь лякали людей, особливо дітей». Київська вчителька Галина Дмитренко переконує: «Тому В. Королів-Старий поставив перед собою нелегке завдання:

облагородити «нечисту силу», показати традиційно злі й лихі алегоричні образи добрими, вчинки яких здебільшого приносять людям користь» [1: 11].

На цьому уроці має відбутися прочитання казки «Потерчата» й наступне обговорення в класі її змісту і значення. Зважаючи на досить значний обсяг твору, для його первинного читання доцільно обрати спершу фрагмент — розповідь про пригоду, яка трапилася з дяком на болоті (від слів: «А саме в цей час дяк Оверко, добре уконтентований на Храмовому святі...» до слів: «Тепер він зітхнув з полегшенням»). Власне, процес читання займе 7—8 хвилин. Його має здійснити вчитель. Перед прочитанням п'ятикласникам слід дати настанову, порадити їм пильно простежити пригоду, що трапилася із дяком на болоті, звернути увагу на ставлення казкових істот до людей. Обираємо пообразний аналіз казки, оскільки в ній, як і в більшості творів цього жанру, на першому плані перебувають персонажі.

Для обговорення в класі прочитаного уривка пропонуємо такі запитання:

1. Що сталося з дяком по дорозі додому?

2. Як автор передає переживання, що охопили старого? Чи співчували ви йому?

3. Як Потерчата збили дяка Оверка з дороги? Чи навмисне вони це зробили?

4. Хто й чому допоміг йому щасливо вибратися з болота?

5. Як розуміти авторське ставлення до «духів»? Які почуття вони у вас викликають?

Відповідаючи на ці запитання, п'ятикласники зосередяться на пригоді, яка трапилася із дяком на болоті, й спробують відтворити його внутрішній стан, викликаний страхом перед загрозою пропасти в трясовині. Доцільно поставити завдання учням: знайти в тексті слова й вирази, які свідчать про моторошні переживання нічного перехожого; заохотити перших, хто знайде відповідні мовні засоби. Слід, очевидно, звернути увагу на те, як дяк почав наспівувати, «щоб було веселіше» ступати болотяним шляхом, і чому раптом увірвав цей спів, як «хміль увесь вийшов з голови», а «поза шкірою покотив мороз, неначе хтось посипав йому за комір холодного шроту». Маючи вже початкове уявлення про порівняння, учні 5-го класу зможуть пояснити переживання старого Оверка, вказавши на той переляк, якого він зазнав, збившись із твердої дороги. Відтворюючи почуття дяка-неборака й обставини, що їх викликали, учні простежать, як у них виникає співчуття до цього персонажа.

Розповідаючи про наміри й дії Потерчат, читачі, звичайно ж, будуть одностайні в тому, що ці «духи» мало не завели дяка в пастку не від злого бажання, а намагаючись висвітлити йому безпечний шлях додому. Добре, що Домовик вчасно нагодився. Виходить, що ці «духи» зовсім не «злі» й допомагають добрим людям у нещасливій пригоді. Василь Королів-Старий був переконаний, що іноді варто стерегтися лихих людей, які можуть завдати справжньої кривди, й казав таке: «…дозволяю боронити перед дітьми насамперед нашу, українську «нечисту силу», що, на мою думку, часто буває далеко не менш небезпечною, ніж деякі інші «сили», які, на жаль, не звуть «нечистими».

Таким чином, уже на першому уроці вивчення казки В. Короліва-Старого «Потерчата» учні прочитають і обговорять ключовий епізод, який несе основне ідейно-художнє навантаження твору. Вибірковий підхід до читання и аналізу казки виправданий не лише її жанром, цілком доступним для молодших підлітків, а й обсягом тексту, наявністю в ньому такого емоційно-смислового ядра, як опис пригоди, що сталася із п'яненьким дяком по дорозі додому. Учні під керівництвом учителя набувають певного досвіду читання й аналізу прозового твору на окремій і відносно завершеній його ділянці.

На цьому ж уроці буде час прочитати початок і кінець (фрагменти твору, які обрамлюють опис пригоди дяка на болоті) казки й самостійно відповісти на запитання (їх можна поставити перед читанням):

1. Який побут Оверкової оселі? Чи затишно там усім?

2. Чому радів Домовик і чим розсмішив його дяк?

3. Які почуття викликала у вас прочитана казка?

Описи Оверкової оселі, взаємин дяка з господинею, ставлення Домовика до господаря дають змогу читачам відчути затишок у цій сільській хаті й зрозуміти, що в ній панує атмосфера добра й любові («Домовик любив старого господаря...»), яка впевнює, що тут з усіма буде все гаразд.

Звертаючи увагу на зовнішність Домовика, дяка Оверка, п'ятикласники не лише поглиблюють знання про літературний портрет, а й детальніше його відтворюють. У цьому їм допоможе завдання: прочитати статтю про літературний портрет, що в підручнику [5: 120], і знайти в тексті казки портретні деталі Домовика. Корисно виписати їх у зошит і приготуватися до усного малювання зовнішності цього «духа».

До початку самостійної роботи над теоретичними відомостями про літературний портрет учням варто дати орієнтовну основу розумових дій:

1. Розгорни підручник на с 120.

2. Знайди довідку про літературний портрет.

3. Визнач, з якої мови запозичене це слово.

4. Випиши портретні деталі, які зазвичай складають опис зовнішності персонажа.

Основним питанням, яке вимагає відповіді на завершення розмови в класі про цю казку, є, мабуть, таке: «Яка «нечиста сила» насправді водила дяка Оверка болотом?». Буде слушна нагода поговорити з учнями про повчальний зміст твору, допомогти їм усвідомити не лише моральну складову тексту, а й пробудити в них інтерес до народної міфології.

Враховуючи досвід роботи п'ятикласників над казками, зокрема літературними, та зважаючи на значний обсяг наступного виучуваного твору В. Короліва-Старого — «Хуха-Моховинка», його первинне читання варто запропонувати як домашню роботу. Звичайно, для цього їм треба дати чітку й детальну настанову: « Зверніть увагу на основні події в житті Хухи, спробуйте уявити її зовнішність, пояснити її думки й переживання, охарактеризувати вдачу, дібравши для прикладу конкретні вчинки цієї істоти. Простежте, як автор ставиться до неї, лісу та його мешканців, до людей та міфічних істот загалом, якими засобами описує фантастичні образи й події. Які людські якості стверджує письменник у цьому творі?».

Здібних до малювання учнів варто попросити зобразити на папері фарбою або й олівцем Хуху-Моховинку, якою вона виникла в їхній уяві. Зразком для виконання цього завдання може бути ілюстрація до казки, подана в підручнику [5: 113]. Особливо цінним може виявитись комп'ютерне малювання цієї міфічної істоти або й певної картини з твору, наприклад, тієї, де показано, як Хуха визволяє злого діда від холодної смерті. Тоді аналіз прочитаного буде не лише змістовним, а й емоційно яскравим, захоплюючим, особистісно спрямованим.

На другому уроці варто поцікавитися в учнів, які відомості про Василя Короліва-Старого їм запам'яталися, запитати, чи цікаво було їм читати казку «Хуха-Моховинка» вдома? Треба з'ясувати й те, які питання до роботи над текстом твору викликали в них труднощі, а які вони розв'язували з інтересом.

Для бесіди про зміст і значення виучуваного твору можна скористатися й тими завданнями, що подані в підручнику [5: 119—120] й цілком відповідають логіці літературного аналізу прозового твору. Однак на вибір учителя пропонуємо й іншу систему роботи над твором. Обговорення казки доцільно почати з огляду виготовлених учнями ілюстрацій до неї. Цікаво простежити, як хто з них уявляє собі Моховинку, дідугана, зимовий ліс або теплу оселю фантастичної істоти. Учнівські малюнки варто порівняти з тим, що в підручнику — на ньому теж зображено Хуху-Моховинку й відтворено один із уривків казки. Подальша бесіда про зміст казки спрямовується на висвітлення образу Моховинки:

1. Хто така Моховинка? Звідки родом, який має вигляд?

2. Розкажіть про приготування Хухи до зимівлі. Чи зручно їй було в хатці?

3. Яка біда обірвала її сон? Що відбувалося в лісі?

4. Як Хухам вдалося припинити дідове злодійство? Чи правильно вони зробили, збудивши лісника?

5. Який вихід знайшла Моховинка? Що їй, однак, не давало спокою?

6. Розкажіть, що трапилося в хліві та як Хуха врятувала Лиску?

7. Які стосунки склалися в Хухи з дітьми? Чому вони подружилися?

8. Поясність, чому вона допомогла дідові вирватися із пастки? Як це на нього вплинуло?

Послідовно відповідаючи на ці запитання, п'ятикласники наближаються до пояснення образу Хухи-Моховинки й розуміння змісту і значення оповідання загалом. Відтворити літературний портрет персонажа учням допоможуть такі опорні слова: 1. Зріст. 2. Сила. 3. Одяг. 4. Колір. 5. Мордочка. 6. Лапки. Вони розташовані в тому порядку, який відповідає послідовності авторських орієнтирів зображення зовнішності Хухи в тексті.

Менш встигаючим учням можна дати картки з опорними авторськими словами:

1. Зріст: «манісінька, як кошенятко».

2. Сила: «легенькі, як пушинка, а м'якесенькі, як вата».

3. Одяг: «пухка, як мох» , бо « мала довгу вовничку».

4. Колір: «мала мінливу вовничку», «найчастіш була зеленою».

5. Мордочка: «була голенька й нагадувала садову жовто-фіалкову квіточку — « братки».

6. Лапки: «голенькі зісподу рожеві лапки».

Спираючись на цитатну схему опису зовнішності персонажа, учні зможуть максимально близько до тексту відтворити його літературний портрет. Отже, Моховинка — дуже маленька й легенька лісова істота, м'яка на дотик, вкрита довгою зеленою вовною, має голі мордочку й лапки. Про неї знають і говорять, але її мало хто бачив. Повчальним буде звернути увагу дітей на те, як Хухи тримаються рідних місць і як тяжко, «коли щось зруйнує милу їм їхню батьківщину».

У 5-у класі діти вже мають розповідати про головного героя твору не лише на основі портретної характеристики, а й наводячи приклади його поведінки. У підлітків має скластися певне враження від вдачі персонажа й поняття про прийоми його творення у конкретному тексті.

Пояснення образу Хухи-Моховинки

1. Портрет - Дуже маленька й легенька лісова істота, м'яка на дотик, вкрита довгою зеленою вовною, має голі мордочку й лапки.

2.Пряма авторська характеристика - Добра, лагідна, звичайненька, слухняна, роботяща.

3. Сумує за батьківщиною й товариством - Вірна й товариська.

4. Поведінка - Грайлива, весела і радісна.

5. Вчинки (порятунок Лиски, діда)- Небайдужа й добра.

6. Ставлення до Хухи інших істот - 3 любов'ю і співчуттям.

Ця таблиця відіграє роль орієнтовної основи розумових дій під час пояснення образу-персонажа й забезпечує найповніше відтворення його вдачі. П'ятикласники вчитимуться зв'язно й доказово висловлювати свої міркування, поглиблюватимуть літературні знання й читацькі вміння.

Подальша робота над твором має набрати більш синтетичного характеру: учні за власним вибором прочитають (або перекажуть) уривки, які їм найбільше сподобалися, пояснять їх зміст і значення. Творчі вчителі застосовують у цій роботі елемент інсценізації за текстом виучуваного твору. Наприклад, до класу може увійти учениця, прибрана, наче Хуха-Моховинка, й виголосити « свій» монолог із твору від слів: «Так, я — Хухаї» до слів: «На узліссі, коли вже стало видко, як блимають по селянських хатах вогники, Моховинка спинилась».

Для того щоб учні міцніше запам'ятали зміст прочитаного твору й свідоміше пояснювали його значення, вчителі нерідко пропонують їм виконати й тестові завдання. Наприклад:

1. Коли Хуха народилася?

а) взимку; б) весною; в) влітку; г) восени.

2. Як називали Хуху в родині?

а) малятком; б) «мізинчиком»; в) кошеням; г) квіточкою.

3. З ким порівнювали маленьку Хуху?

а) малятком; б) козенятком; в) кошенятком; г) ялинкою.

4. Яких Хух не буває?

а)степовичок; б) болотянок; в) боровинок;г) очеретянок.

5. Всі Хухи не люблять:

а) сухого; б) теплого; в) бур'янів; г) вогкого.

6. Плач Хух нагадує:

а) писк мишей у полі; б) вовче виття в лісі; в) свиняче рохкання в хліві; г) котяче муркотіння біля печі.

7. Якого кольору була Моховинка?

а) сірого; б) зеленого; в) бурого; г) білого.

Яку тварину нагадує Хуха своєю здатністю змінювати колір (залежно від обставин)? а) хамелеона; б) ящірку; в) фазана; г) змію.

Яка біда спіткала Моховинку?

а) тяжко захворіла; б) потрапила в неволю до дідугана; в) залишилася без домівки; г) перетворилася на камінь.

10. Який знак подавали Хухи лісникові?

а) «пищали, хрокали, стукали у вікна»; б) стріляли під вухо з рушниці; в) лоскотали йому ребра; г) поливали холодною водою.

11. Що гнітило Хуху в затишному хліві?

а) боялася, що прийде дід-лісоруб і покарає її;

б) життя «без рідного товариства в чужій стороні»;

в) що довелося жити в козячім хліві; г) голод і холод.

12. Яке нещастя трапилося в хліві?

а) загорівся; б) розвалився; в) вовк поїв кізочок; г)заплуталася Лиска.

13. Чому дід-лісоруб напав на Моховинку?

а) вважав її «нечистою силою»; б) завжди на всіх нападав; в) любив полювати на тварин; г) Хуха дражнилася з діда.

14. Яка біда трапилася з лихим дідом?

а) заблукав у лісі; б) потрапив у пастку; в) тяжко захворів; г) перетворився на пеньок.

15. Чому Моховинка врятувала діда?

а) шкода стало старого; б) за винагороду; в) щоб розважитись; г) щоб уславитись.

16. До чого закликає казка?

а) робити добро; б) жити в лісі; в) остерігатись людей; г) бути войовничим.

Варто порівняти виучуваний твір із народними й літературними казками на тему боротьби добра і зла. Як тут не пригадати казки зарубіжної літератури, з якими п'ятикласники вже обізнані, зокрема, «Снігову королеву» Г. К. Андерсена, де також діють фантастичні істоти, а добро перемагає зло? Читачі не оминуть увагою випадок, що стався в зимовому лісі з дідом, який продовжував красти ліс, дадуть вчинку Хухи-Моховинки високу моральну оцінку. Учні мають дійти висновку про те, що добро — завжди безкорисливе й примножує навколо себе такі ж добрі справи, здатне олюднювати людей.

У творі досить помітний патріотичний мотив, який має виразну автобіографічну основу. Буде доречним знайти в тексті й виписати в зошит ті вислови автора, які вказують на вірність батьківщині, відданість своєму народові. Наприклад: «Переселяються ж тоді, коли щось зруйнує милу їм їхню батьківщину». Чи не так і В. Королів-Старий змушений був покинути Україну, коли втратив надію на її національне відродження? Промовистими є також вислови: «А кожний знає, як тяжко жити без рідного товариства в чужій стороні!.. І Хуха мріяла й удень і вночі, коли ж прийде час, що вона зможе повернутись до своєї батьківщини», й навіть великими літерами: «…повернути до Рідного Краю» .

Добре, коли учні помітять оригінальність казок В. Короліва-Старого, визначать ті прикмети, якими його твори відрізняються від літературних казок інших авторів. Ідеться, зокрема, про те, що «особливе місце в них належить багатій за змістом українській демонології (народним легендам про духів), яка до недавнього часу замовчувалася, але жила в усній народній творчості» [5: 100—101]. Цікаво й те, що казкар, як стверджують і автори підручника, олюднив міфічні образи народних легенд про «нечисту силу», наділив їх не лише кращими чеснотами, а й надав їм повчального змісту й розважального характеру, їх немає чого боятися.

Підсумкова робота над виучуваним твором може відбутися у формі бесіди:

1. Які персонажі казки викликали найбільшу симпатію? Чим саме?

2. Хто з дійових осіб твору заслуговує на осуд? Чому?

3. Назвіть ознаки казки у вивчених творах В. Короліва-Старого.

4. Які народні казки на подібну тему ви знаєте? Чим відрізняється від них оповідання про Хуху-Моховинку?

5. Чи подобаються вам казки В. Короліва-Старого? Які його твори ви ще читали? Чим вони особливі?

На завершення роботи над творами Василя Короліва-Старого п'ятикласникам слід порадити самостійно прочитати й інші його казки та скласти усний відгук про одну з них або намалювати (чи дібрати готову) ілюстрацію до неї. Щоб завдання було успішно виконане, учням треба дати відповідні рекомендації: « Складаючи усний відгук на самостійно прочитаний твір, повідомте спочатку про його автора й скажіть, чи цікаво було читати його казки (коли мова йде про літературну казку). Визначте, які персонажі привернули вашу увагу й чим саме. Спробуйте описати їхню зовнішність і висловити свої міркування про вдачу дійових осіб, наводячи приклади з твору. Замисліться над тим, що вам допоміг збагнути прочитаний твір, порівняйте його зміст з іншими казками (не лише літературними) на подібну тему» . Цю роботу вони можуть виконати як домашнє завдання, якщо не встигнуть її завершити в класі.

Література

1. Дмитренко Г. «Потерчата», «Хуха-Моховинка». Вивчення творчості Василя Короліва-Старого. 5-й клас // Українська мова та література, число 35, вересень 2003 р.

2. Мовчан Р. В. Українська література: Кн. для вчителя: 5 кл. — К.: Генеза, 2005. — 248 с

3. СитченкоА. Л. Навчально-технологічна концепція літературного аналізу. — К.: Ленвіт, 2004. — 304 с

4. Слижук О. У світі добра. Вивчення казок Василя Короліва-Старого. 5 клас // Українська література в загальноосвітній школі. — 2006. — № 4. — С 45-47.

5. Цимбалюк В. І. Українська література: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. / В. І. Цимбалюк В. І., В. В.Потіха — К.: Навч. книга, 2005. — 320 с



загрузка...
загрузка...

...