загрузка...


Стаття Сенатович Оксана
Вивчаємо казку О. Сенатович «Малий Віз»

5 клас

А. Ситченко,

доктор педагогічних наук;

Н. Огренич,

кандидат педагогічних наук Миколаїв

 

«Чарівний сон Дмитрика як умовний літературний прийом. Характеристика образу хлопчика. Роль уявного і фантастичного у казці. Поєднання у творі минулого і сучасного» (із навчальної програми).

Тему козацької минувшини, славної української історії продовжує розкривати в 5-у класі Оксана Сенатович у казці «Малий Віз», на вивчення якої відведено всього один урок. Розпочнемо його з актуалізації опорних знань учнів:

1. Скажіть, які літературні казки на історичну тему ви вже читали? Назвіть їх авторів.

2. Визначте, які вивчені вами твори мають найбільше спільного? Що саме?

3. Поясніть, які думки й почуття переважають у цих творах? Чи поділяєте ви їх?

У цій вступній бесіді слід назвати передусім твори А. Лотоцького «Михайло-семиліток», І. Нечуя-Левицького «Запорожці» (уривок) та О. Сенатович «Малий Віз». Найбільше спільного в останніх двох з них: обидва на тему козаччини й мають у своїй художній структурі прийом сновидіння. Щоправда, у казці І. Нечуя-Левицького йдеться про дещо складнішу форму уявної картини: наче сон «наживо». Власне, казка О. Сенатович сприймається, немов своєрідне продовження попередньо виучуваного епічного твору. Художні картини казок збуджують інтерес до козацької старовини, спонукають до читання цих творів, закладають основи української ментальності. Цим і скористається вчитель, готуючи п'ятикласників до читання й обговорення казки «Малий Віз».

Оскільки складниками підготовчої роботи є розкриття відомостей про автора й життєву основу його твору, то вчитель подасть коротку довідку про Оксану Павлівну Сенатович та її твори. Добре, коли буде й розповідь про цікаві випадки з життя письменниці (один — два епізоди). Народилася на Тернопільщині, вищу освіту здобула у Львові. Працювала на заводі, потім — інженером у науково-дослідному інституті. Писала твори для дорослих і дітей. Особливо вдало виходили в неї поезії: «Червоні лелеки»; «Вісім сотень колобків»; «Вчиться вересень читати»; «Сніговик» та ін. Вийшла у світ також її повість «Не виростуть хлопці без дощу». Лауреат літературної премії імені Олени Пчілки. її сини — також письменники: Іван — поет, Тарас —- перекладач.

Певну допомогу в цьому може надати матеріал підручника [3:212] та названої уже книжки для вчителя [1:145-147].

Потрібна й словникова робота:

дати нурка — зануритись;

дишель — передня частина воза у вигляді довгої обточеної колоди діаметром до 10 см, по обидва боки якої запрягають коней;

ватра — багаття, вогонь;

мана — привид, примара;

куліш — душе густий пшоняний суп, звичайна козацька їжа;

побічня — боковий край ліжка, канапи.

Звичайно, деякі п'ятикласники можуть і самі пояснити значення цих слів, тому вчитель передусім має запитати в них, як вони розуміють ті чи інші вирази з твору. Варто дати довідку й про те, що таке Малий Віз, показати його на зоряній карті неба чи схематичне зображення цього сузір'я.

Безпосередньо перед читанням казки «Малий Віз» учням доцільно зробити таку настанову: «Під час читання намагайтесь уявити, які картини привиділися Дмитрику. Поміркуйте, який прийом використала письменниця, щоб їх показати. Спостережіть, які почуття охопили хлопчика під час зустрічі з козаками й ознайомлення з їхніми винаходами. Приготуйтесь пояснити, які враження залишив у вас цей твір.»

На прочитання казки О. Сенатович «Малий Віз» можна відвести до 6—7 хв. Бесіда про її зміст і значення матиме аналітико-синтетичний характер і може складатися з такої низки завдань і запитань:

1. Чи цікаво було вам читати цю казку? Які елементи твору вказують на її жанр?

2. Який сон приснився Дмитрику?

3. Яка справа була в хлопчика до отамана Сірка? Що його найбільше дивувало й цікавило?

4. З якою метою авторка твору використала художній прийом сну?

5. Розкрийте значення казки. Поясніть її назву.

6. Які твори на цю тему ви ще знаєте? Чому письменники звертаються до народної історії?

П'ятикласників має зацікавити зміст цієї казки О. Сенатович. Без особливих труднощів вони зможуть визначити її жанр: на нього виразно вказують фантастичні елементи в тексті (образ Малого Воза, зустрічі з козаками, яким уже за триста років, відвідини Сірком сучасного Львова тощо).

З метою глибшого засвоєння змісту прочитаного учні повинні відтворити його деталі. Для цього їм треба переказати твір. Щоб переказ вийшов повним і правильним, слід попередньо скласти план тексту. Вчитель може дати й свій варіант цієї роботи:

1. Зоряне озеро.

2. Подорож у невідоме.

3. Зустріч із козаками.

4. Смачний куліш.

5. Справа до Сірка.

6. Козацькі винаходи.

7. Пошуки в книгарні.

8. Дмитрикові мрії.

Цей план учні можуть трансформувати у вигляді розповідних чи питальних речень, зробити цитатним.

З'ясовуючи, яка в хлопчика була справа до Сірка, вчитель (або підготовлений учень) подасть характерні відомості про цього видатного отамана. Наприклад: «Іван Дмитрович Сірко — улюблений кошовий отаман українського козацтва. Завжди був розважливим і мудрим ватажком, скромним і товариським козаком, глибоко віруючим християнином. Десять разів підряд обирали його запорожці кошовим отаманом, а татари називали його чортом, бо вважали, що йому допомагає сама нечиста сила. Слава про Сірка, — свідчить М. Аркас, — лунала од краю до краю по всій Україні. Іван Сірко провів більше півсотні переможних битв проти кримськотатарських загарбників! Його добре знали не лише в Москві, Криму і Туреччині, але й у Європі. Він навіть одержав запрошення від Франції служити в її військах під час війни з Іспанією!

Був Сірко і на засланні в Сибіру, бо московський уряд активно втручався в державне життя України. Однак цар змушений був звільнити кошового отамана, бо нікому було повести війну з турками і татарами.

Коли Іван Сірко постарів, то повернувся до свого села, де спокійно жив собі на пасіці. Помер він 1 серпня 1680 р. На його могилі над річкою Чортом-лик височить камінний хрест, поставлений уже вдруге, бо перший був зруйнований солдатами Петра І через те, що козаки допомагали І. Мазепі воювати проти північного колонізатора. Російські війська тоді, за словами М. Аркаса, «викопували з могил мерців, викидали їх з домовин і розкидали, ламали пам'ятники; певно, таке сталося і з пам'ятником Сірка» (Історія України-Русі, с 251).

Цікаві відомості з твору про козацькі інженерні винаходи, застосовувані у військових походах, справді мають історичну основу й свідчать не лише про бойову підготовку й майстерність наших вояків, а й про їхній природний розум і кмітливість, неабияку підприємливість та зброярські досягнення. Добре, коли й учні покажуть свої малюнки козацького підводного човна або ракети, чи усно скажуть, якими вони їх собі уявляють, що значно посилить емоційне сприйняття ключових компонентів тексту.

Під час опису розмови Дмитрика з козаками про підводного човна авторка досягає гармонійного поєднання картин сучасного й минулого, що дає їй змогу активно впливати на читачів, зачіпаючи їхнє сьогодення й пов'язуючи його зі славним історичним буттям нашого народу (йдеться про мету перебування Сірка у Львові). Образ Малого Воза також вказує на козацьке буття, за якого, власне, віз був основним засобом пересування. Й у цій казці він допомагає Дмитрикові здійснювати свою подорож у часі й просторі. Вчитель має підвести п'ятикласників до думки про те, яка звитяжна історія нашого народу, зародити в них почуття гордості за українське козацтво, яке уособлює не просто волелюбність, а й здатність виборювати собі кращу долю.

Учнівські міркування доречно спрямувати й до нинішніх проблем українського суспільства, значна частина якого ще далека від народних ідеалів свободи й патріотизму. Як тут не пригадати казку А. Лотоцького «Михайло-семиліток», герой якої чекає слушного часу, щоб повернутись на батьківщину, або розмову в класі про уривок І. Нечуя-Левицького «Запорожці», перейнятий турботами про Україну? Головне, вони замисляться над зв'язком минулого й сьогодення, спробують прогнозувати своє майбутнє. Водночас у молодших підлітків формується уявлення про літературну казку, художній твір як плід письменницької уяви й показник його художньої майстерності.

Глибше поринути в атмосферу історичної минувшини їм допоможе робота над картиною І.Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», яку можна провести за пам'яткою, що в підручнику [3: 210]. Довідку про художника учні також знайдуть у цьому ж підручнику (с. 216). Крім того, вчитель додасть, що існує легенда, за якою цього листа підписав не хто інший, як отаман Сірко. М. Аркас переказує, що саме перед походом І. Сірка на Крим турецький султан Мухамед ІУ прислав на Запоріжжя листа, в якому наказував козакам підкоритися йому й не турбувати своїми наскоками. На цей лист запорожці дали дошкульну відповідь султанові й напали на Крим. Хан Селім-Прей ледве встиг сховатися в горах, а Сірко, зруйнувавши півострів, повернувся на Січ (Історія України-Русі, с 247—249).

На завершення розмови про казку О. Сенатович «Малий Віз» учні можуть обмінятися враженнями від прочитаних народних і літературних казок на історичну тему, чим поглиблять свої знання про козацьку старовину й твори мистецтва.

Література

1. Мовчан Р. В. Українська література: Кн. для вчителя: 5 кл. — К.: Генеза, 2005. — 248 с

2. Ситченко А. Л. Навчально-технологічна концепція літературного аналізу. — К.: Ленвіт, 2004. — 304 с

3. Цимбалюк В. І. Українська література: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. / В. І. Цимбалюк, В. В. Потіха — К.: Навч. книга, 2005. — 320 с



загрузка...
загрузка...

...