загрузка...


Яндекс.Метрика Яндекс цитирования

Стаття Довженко Олександр
«Свята чиста ріка моїх дитячих незабутніх літ і мрій»

Конспект уроку за уривками з кіноповісті О. Довженка "Зачарована Десна"

6 клас

Н. Головецька,

вчитель української мови та літератури

Черкаська обл.

 

Мета: показати майстерність О. Довженка у змалюванні описів вражень малого Сашка про довколишній світ, історію з левом, реальні та уявні ситуації; розвивати в учнів навички виразного читання прозового твору, творчу уяву; виховувати оптимізм, любов до батьків, рідної землі.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет О. П. Довженка, текст кіноповісті «Зачарована Десна».

Проблемне питання

Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє. Чого ж я мушу зневажати все минуле? (О. Довженко)

Хід уроку

Рольова гра

Учень у ролі О. Довженка (читає): «Одна лише Десна зосталася нетлінною у стомленій уяві. Свята чиста ріка моїх дитячих незабутніх літ і мрій.

Нема уже тепер таких річок, як ти була колись, Десно, нема. Нема ні таємниць на річках, ні спокою. Ясно скрізь. Нема ні бога, ані чорта, і жаль мене чомусь бере, що вже нема в річках русалок і водяних-мірошників нема».

Русалка. Ми — молоді вродливі дівчата, живемо на дні річок у чудових кришталевих палацах. Уночі, коли сходить місяць, виходимо на берег, розчісуємо своє довге зелене волосся й водимо хороводи. Чудовим співом заманюємо юнаків та дівчат, затягуємо у воду й залоскочуємо.

(Русалками ставали молоді дівчата, які втопилися, або померлі до хрещення маленькі діти.)

Ми боїмося хреста, полину й часнику. Мої посестри живуть у полях та лісах, де полюбляють гойдатися на гілках дерев.

Водяник. Мене вважають різновидом нечистої сили. Я походжу від чорта. Українська легенда розповідає, що Бог скинув чорта і злих духів з неба, кожен летів до землі 40 діб. Коли ж Господь сказав «Амінь», то хто де був, там і залишився: я — у воді, болотяник — у болоті, лісовик — у лісі, польовик — у полі.

Я — старезний дід, покритий водоростями, з довгою бородою й хвостом. Люблю перевтілюватися в різних істот: дитину, козла, собаку, качура, рибу... Головую над русалками та опікуюся рибами. Живу у вирах річок, коло млинів. Розгнівавшись, руйную греблі, млини, розливаю ріки, топлю людей.

О. Довженко (читає): «Тоді Десна була глибокою і бистрою рікою. У ній тоді ще не купавсь ніхто, і на пісках її майже ніхто ще не валявся голий... Була тоді ще дівкою Десна, а я — здивованим маленьким хлопчиком із широко розкритими зеленими очима».

Учитель. Так уже на схилі літ згадував свій Берег Дитинства уславлений митець. Чому, на вашу думку, він згадує минуле?

(Учні впевнені, що дитинство — найкраща пора людського життя, тому кожен рано чи пізно повертається у спогадах до минулого).

Проблемне питання уроку. «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє. Чому ж я мушу зневажати все минуле?» (О. Довженко)

На це питання потрібно дати відповідь наприкінці уроку. А допоможуть нам у цьому сторінки кіноповісті «Зачарована Десна».

Оголошення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці ми будемо читати уривки з цього твору, аналізувати й робити висновки. А також торкнемося таких питань, як пам'ять родоводу, краса природи, реальне та уявне в житті. Цікава деталь: Олександр Петрович до кіноповісті дібрав другу назву — «Мій родовід».

Звучить пісня «Роде наш красний...»

Учитель. Чому здавна українська родина була дуже міцна?

Юний народознавець. Родина з давнього часу бу-ла в нас дуже міцною, бо її скріплював родинний культ. Культ домового божества надзвичайно старий. Домове вогнище, де горів невгасимий вогонь, здавна був голо-вною Святинею дому: він оберігав щастя оселі і всіх членів родини. Старший в родині, батько, виконував усі необхідні обряди, пов'язані з домовим вогнищем.

Вибіркове читання. Бесіда.

Прочитайте епізод, у якому Сашко передає свої враження від зустрічі з левом на березі Десни від слів: «Водилися леви, ну теж дуже рідко» до слів: «...ні висипу, ні лева: подався десь у лози».

Чому поява лева на березі Десни так здивувала хлопчика?

Лев виявився справжнім. Яка була реакція Сашка й батька на появу хижака?

Що таке гіпербола? Знайдіть цей художній засіб в історії з левом.

(Гіпербола — це поетичне перебільшення. «Лев тоді як стрибне та як рикне! Луна покотилася громом». Весь берег, кручі, ліс, — вся округа переповнилась трепетом «...гукає так, що листя в'яне й трави стеляться»)

Прочитайте від слів: «Де ж узявся лев на березі Десни?

Від слів: «На другий день казали вже, що ненадовго пощастило тому левові звільнитися з клітки» до слів: «...оточили з усіхбоків і вбили, бо то лев».)

Як Сашко пояснює цю жорстокість дорослих?

Чи це думки самого хлопчика, чи про «непотрібність» лева так говорили дорослі?

Прочитайте опис собаки Пірата.

«Проживав у нас довго собака Пірат. Це був великий на зріст, немолодий вже, поважний і серйозний пес з двома волохатими хвостами і з двома парами очей, з яких верхня пара, коли придивитися ближче, виявлялася парою рудих плям на темному лобі».)

Що сталося з собакою? Прочитайте епізод про повернення Пірата.

Чи пропадали у вас собака або кіт? Якщо так, чи поверталися вони додому, як висловлювали радість повернення?

Як повів себе батько, побачивши такий виявив почуттів собаки? Про яку рису характеру батька згадує Сашко?

За що родина Довженка любила Пірата?

Учитель. Отже, в кіноповісті «Зачарована Десна» переплелися ліризм і гумор, епічність і пісенність, казковість у змалюванні природи, домашніх тварин. За законами казкової поетики олюднив Довженко і собаку Пірата, і селянських коней. Одного разу Сашко підслухав розмову коней про їхню сумну долю. Один із них казав: «...він (батько) б'є недолю свою. Худі ми, коростяві, і сили в нас мало. А натура в нього старовинна, геройська, хіба йому таких треба, як ми? Учора, коли я загруз з возом у калюжі, і він трощив мене пужалном і носаками, і кричав... помітив я в його очах страждання, та таке палке, бездонно глибоченне, — куди там наше! І я подумав: і тобі болить, проклятий, бідний чоловіче».

Робота в мікрогрупах.

Об'єднавшись у мікрогрупи, ви придумаєте по одному запитанню до змісту кіноповісті, відповіді на які знайдете в тексті.

Учитель читає проблемне питання уроку. Учні висловлюють свої думки, а потім роблять висновок: ні в якому разі людина не має права зневажати минуле, бо в ньому обов'язково є щось дороге, небуденне, радісне, повчальне, а можливо, й святе.

«Безбарвна людина ота, яку посаду не посідала б вона, і труд її, не зігрітий теплим промінням часу, безбарвний» (О. Довженко).

Підсумок уроку.

Мотивація і виставлення оцінок.

Домашнє завдання: підготувати усне повідомлення «Епізод із «Зачарованої Десни», який мені найбільше запам'ятався».



загрузка...
Яndex
 
загрузка...

...