> 
загрузка...
Loading...

Яндекс.Метрика Яндекс цитирования

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

ЛЕГЕНДИ, ПЕРЕКАЗИ, БУВАЛЬЩИНИ

ЧЕРВОНА МОГИЛА

...Сталося те дуже давно. Ще як земля наша руська від татарської неволі стогнала. Велику біду тоді народ терпів. Як лютий вітер, налітала щоразу на село дика орда. Вона залишала після себе тільки море сліз і крові.

Одного разу, розказують, щоб захистити себе від нових несподіваних нападів, жителі села вирішили варту виставити. Але де? Степ навколо був рівний і безмежний. В такому степу і в сонячну днину далеко не побачиш. Тоді хтось із жителів села підкотив камінь — з нього стало видно дальше. Вже ніхто сьогодні не скаже, хто був той перший винахідник, але за ним потягнулись у степ всі односельчани. Йшли жінки й чоловіки, йшли діти й старі. І кожен з них приносив і висипав на одне й те ж місце землю і каміння: хто повний мішок, хто торбу, вузлик, а хто тільки одну пригорщу — скільки принести зміг...

Так незабаром за селом виріс чималий горб. А щоб краще видно було з нього, на вершині спорудили дерев'яну вишку. Важко після цього стало орді гуляти степом: не встигне вона з'явитись далеко на горизонті, як вартові вже б'ють на сполох, люди беруться за вила... Ординці тоді вирішили знищити варту. Як ті змії, підповзли до підніжжя горба, та хлопці не розгубилися. Вони підпалили під собою вишку, і в селі помітили сигнал...

Але коли жителі села, озброєні вилами, прибігли на поміч, земля на горбі вже була червона від крові і вогню... Вона і досі від того червоніє. А як добре прислухатись, то можна почути, як там щось глибоко-глибоко гуде...


загрузка...
Яndex
 
загрузка...