загрузка...


Стислий виклад твору

НАРОДНІ БАЛАДИ
ОЙ БУВ В СІЧІ СТАРИЙ КОЗАК

(Пісня про Саву Чалого і Гната Голого)
Ой був в Січі старий козак, На прізвище Чалий, Вигодував сина Саву Козакам на славу.
 
Не схотів же та той Сава
Козакам служити,
Відклонився до ляшеньків
В Польщу паном жити.
Та схотів же та той Сава
Слави залучити,
Став козаків-запорожців
По степу ловити.
Ой наш батько, пан кошовий
По козаках тужить:
Ой хто б піймав пана Саву, —
Сам йому послужить...
Каже Чалий: — Мого сина
Ніхто з вас не вловить,
Хіба Гнатко та Кравчина
До себе підмовить.
Ой ти, Гнатку, ти, Кравчино,
Ти всі шляхи знаєш,
А чом же ти мого сина
В руки не піймаєш? —
Пан кошовий каже: — Гнатку!
Як Саву не вловиш,
То сам же ти за нього голову положиш!
Пішов Гнатко з Кравчиною
Саву підмовляти,
Як не схоче з Польщі іти.
То й смерті предати.
Удорозі зустрівсь литвин,
Став їх наставляти,
А як того пана Саву
Та у руки взяти.
— Візьмемо своєї землі
В чоботи під ноги,
А щоб не знав та пан Сава
Нашої підмови.—
Сидить Сава кінець столу
Та листонька пише,
А Савиха молодая
Дитину колише.
Ой як скінче дрібних листів,
Та й спатоньки ляже,
А щось йому під віконцем Добрий вечір,— каже.
Ускочили гайдамаки
У саму світлицю...
Ой як скочив та пан Сава
Із-за свого столу, —
Ухопили пана Саву
За правую полу.
Ой кинеться та пан Сава
До ясного меча,—
Ухопили пана Саву
З—під лівого плеча...
Ухопиться та пан Сава
За ясную зброю, —
Ой підняли пана Саву
На три списи вгору...
Не досягнув та пан Сава
До своєї булави, —
Положили пана Саву
На дубовій лаві.
Оце ж тобі, пане Саво,
Сукна—одамашки,
Що ти нажив, вражий сину,
З козацької ласки!..


загрузка...
загрузка...

...