загрузка...


Яндекс.Метрика Яндекс цитирования

ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ


Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.


Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися
Та за свого миленького
Богу помолися.


Стоїть місяць над горою,
Та сонця немає,
Мати сина в доріженьку
Сльозно проводжає.


— Прощай, милий мій синочку,
Та не забувайся,
За чотири неділеньки
Додому вертайся!


— Ой рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось кінь мій вороненький
В воротях спіткнувся.


Ой Бог знає, коли вернусь,
У яку годину.
Прийми ж мою Марусеньку,
Як рідну дитину.


Прийми ж її, матусеньку,
Бо все в божій волі,
Бо хто знає, чи жив вернусь,
Чи ляжу у полі!


— Яка ж бо то, мій синочку,
Година настала,
Щоб чужая дитиночка
За рідную стала?


Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі…



загрузка...
Яndex
 
загрузка...

...