загрузка...


Яндекс.Метрика Яндекс цитирования

Шкільний твір

Богдан Лепкий
Тарас Шевченко у творчості Б. Лепкого

Краса рідного Поділля, його пахощі й барви, а ще людська недоля і страждання ввійшли до серця Богдана Лепкого і залишилися там назавжди:
 
Колисав мою колиску
Крик неволеного люду
І — так в серце вколисався,
Що до смерті не забуду.
 
У світосприйняття Лепкого Шевченко увійшов у ранньому дитинстві. Домашній учитель Дмитро Бахталовський знайомив хлопчика з літературними творами Тараса Шевченка. Тож не випадково у творчому доробку поета з'являється цикл віршів під назвою «Шевченко». У восьми поезіях автор показав кілька моментів з життя великого Кобзаря.
Людину можна посадити за грати, знущатися з неї, проте її силу духу, вільну думку знищити не можна. Таку думку виразив Лепкий у поезії «Суд над поетом». Вірш «Умер поет» присвячений сумній події — смерті Шевченка. Але звучить він оптимістично, бо фізична смерть поета не зумовлює духовну. Поет живе у своїх творах, а його ідеї не знають часових меж і не втрачають актуальності й у наш час:
 
А там народ, цілий народ, як море,
Бентежиться, іде вперед, шумить...
Не вмер поет — його втомило горе,
Схилив чоло і задрімав на мить.
 
Богдан Лепкий возвеличив ім'я Шевченка і в прозі. Саме він став автором повної біографії Тараса Шевченка, яку написав на основі всіх доступних йому тоді друкованих матеріалів.
Особливе ставлення в Лепкого було до могили Шевченка — символу українського духу, джерела містичної сили нації. До неї, на думку митця, ведуть усі шляхи, туди постійно линуть думки українців.


загрузка...
Яndex
 
загрузка...

загрузка...