загрузка...


Яндекс.Метрика Яндекс цитирования

Шкільний твір

Засудження зрадництва в баладі «Ой був у Січі старий козак»

Народні пісні, думи та балади відображали події здебільшого героїчного характеру, підносили ідею патріотизму, оборони рідної землі. В них оспівані ратні подвиги, народна визвольна боротьба проти чужоземних нападників. У цих творах возвеличуються герої з народу, що захищають незалежність вітчизни, їхня мужність і сміливість, хоробрість і безстрашність, засуджується зрадництво і боягузтво.
У баладі «Ой був у січі старий козак» розповідається про зрадника Саву Чалого:
 
Не схотів же той Сава козакам служити,
Відклонився до ляшенків в Польщу паном жити.
 
А щоб поляки повірили йому, обдарували ласкою, почав він по степах ловити козаків-запорожців. Такого козаки не прощають, навіть рідний батько відвертається від сина, радить:
 
Мого сина ніхто з нас не вловить,
Хіба Гнатко та Кравчина до себе підмовить.
 
Тяжко поплатився Сава за зраду, за бажання жити у розкоші, за багатство, куплене кров'ю співвітчизників, козаків-запорожців. Підняли його на три списи вгору і поклали на дубовій лаві:
 
Оце ж тобі, пане Саво, сукна-адамашки,
Що ти нажив, вражий сину, з козацької ласки!
 
За нормами народної моралі, підступ і зрада — найбільший гріх, за який кожен мусить відповісти. Така людина має бути обов'язково покарана. Сава Чалий тяжко поплатився за свою слабкість і легкодухість, за бажання розбагатіти у будь-який спосіб, навіть шляхом зрадництва.
Вважаю, що козаки зробили правильно, покаравши його, і захоплююсь батьком Сави. Як же йому важко було змиритися з думкою, що його син — зрадник, і самому посилати козаків, щоб вони йому помстилися.


загрузка...
Яndex
 
загрузка...

...