загрузка...


Яндекс.Метрика Яндекс цитирования

Шкільний твір

ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ
Поетичний образ України у поезіях П. Грабовського

«Крик болю і туги за рідною Україною» — такими словами охарактеризував поезію Павла Грабовського Іван Франко. Відірваний на довгі роки від рідної землі, від рідної культури, Грабовський пам'ятав свій край, вболівав за його долю. «Коли я опинився в іркутській тюрмі з перспективою каторги або вічного поселення в Сибіру, — згадував Грабовський, — тяжкий сум за Україною стис моє серце; вона являлась перед мене в якомусь надзвичайно принадному світлі, панувала моїми думками». Так стала окреслюватися патріотична тема, яка потім була реалізована у багатьох поезіях Грабовського.
Образ України окреслюється в багатьох віршах збірки «Пролісок»: «До України», «Україна приснилась мені», «Народові українському», «О, яка ж ти сумна, Україно моя», «До Русі-України», «До галичан». Із цих віршів постає неповторна, чарівна природа рідної землі, змальовуються окремі подробиці українського побуту, які протиставляються суворій сибірській реальності, що оточувала поета. Вимріяні картини далекого краю свідчать про бажання героя бачити рідну землю багатою і щасливою:
 
Бажав би я, мій рідний краю,
Щоб ти на волю здобувавсь,
Давно сподіваного раю
Від себе власно сподівавсь.
Щоб велич простого народу
Запанувала на Русі,
Щоб чарівна селянська врода
Росла в коханні та красі.
 
Як правило, кожен з таких образів підкреслює контраст між бажаним і реальним. Так, після світлої картини літнього вечора в Україні, що наснилася героєві вірша «Сон», постає сувора реальність сибірської ночі: «Тьма наді мною, стужа дійма, а за стіною виє зима». Але «найдорожчою дружиною... під небом дальньої чужини» є для Грабовського далека Україна, яку тепер він може побачити лише у снах та мріях. Серед снігової сибірської хуги він чує шепіт верболозів і шум верб у рідній стороні, плескіт хвиль на ріці, бачить вогнище, яке розпалювали косарі; до нього долинає мелодія знайомої пісні, що розлого лине під зорями. Таку картину малює Грабовський у поезії «У сні».
Тяжкі поневіряння, загрозливий стан здоров'я, усвідомлення того, що йому вже не стане сили діждатись закінчення заслання, побачити рідну Україну (за написання протесту проти знущання тюремних властей над ув'язненими Грабовського додатково було засуджено ще на 10 років заслання), самотність, холод і голод породжують у нього часом гнітючі відчуття безнадії і суму («Україна приснилась мені»):
 
Життя стає дедалі гірше
В тяжких кайданах чужини;
Мені не бачити вас більше
Украйни милої лани!
 
Однак, долаючи воістину героїчними зусиллями нелюдські умови підневільного життя і відірваність від рідного краю, поет вірить у щасливе прийдешнє України, що «прийде день великої відради».


загрузка...
Яndex
 
загрузка...

...