загрузка...


Яндекс.Метрика Яндекс цитирования

ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ
8 клас

Бути і здаватися (твір-роздум)

Бути чи здаватися? Що легше, зручніше? Звичайно, здаватися. Навіщо працювати над собою, домагатися чогось, якщо можна просто зображувати бурхливу діяльність і розповідати друзям і знайомим про свої неіснуючі успіхи? Тобі будуть заздрити. Ти будеш здаватися щасливим. А чи потрібно це тобі?

Звичайно, іноді здаватися, а не бути — не так вже й погано. Наприклад, перед іспитом ти жартуєш і базікаєш з однокласниками в шкільному коридорі, але чим ближче той момент, коли ти ввійдеш до кабінету і витягнеш білет, тим удаванішим стає твій сміх. Ти намагаєшся згадати вивчене напередодні і раптом розумієш, що майже нічого не знаєш. Усередині все обривається... А чому це всі інші такі веселі? Вони все знають? І ти, видавивши із себе посмішку, розповідаєш однокласникам яку-небудь веселу історію. Вони роблять вигляд, що уважно слухають, а самі тим часом думають про те, що й ти. Упевнена, що все це знайоме багатьом. Напускна бравада, можливо, у чомусь і допомагає. Хоча б у тім, що ніхто не здогадається про те, що діється у твоїй душі. Але до таких прийомів не часто удаєшся. А от як живеться тому, хто все життя намагається здаватися тим, ким насправді не є? Напевно, погано... Цікаво, а люди, що йдуть на війну, — це сміливі люди чи тільки удавані сміливці? А дівчата-моделі дійсно красиві чи тільки здаються такими на екранах телевізорів? Можливо, і сміливим, і красивим можна тільки здаватися? Дурні питання... Чи є на них розумні відповіді? До речі, а чи можна здаватися розумним, а не бути таким? А от це, мені здається, навряд чи. Дурість не сховаєш, вона обов'язково виявиться. Ще, по-моєму, не можна імітувати впевненість у собі, почуття власної гідності і щиросердечну щедрість. Ніякий підручник психології не допоможе їх виховати, ці якості не можуть «здаватися», вони можуть тільки бути — або не бути.

Можна довго прикидатися (здаватися) добрим, але, якщо ця якість не властива людині органічно, обман рано або пізно розкриється. Я поважаю людей, що не намагаються здаватися кимось, тих, котрі завжди такі, які вони є. Я б назвала їх справжніми людьми. Ці люди не страждають питанням «бути чи здаватися?» Вони завжди «є», а не «здаються».


загрузка...
Яndex
 
загрузка...

загрузка...