загрузка...

Творчі роботи наших відвідувачів


Автор: Роксолана

План конспект семінарського заняття на тему:
Символізм. Шарль Бодлер та його поетична збірка «Квіти зла»

Дисципліна: історія світової літератури.

Вид заняття: комбіноване семінарське заняття

Тривалість заняття: 80 хв.

Навчальна мета: систематизація знань з теми: «Символізм. Життя та творчість Шарля Бодлера», засвоєних під час лекційного заняття та у процесі самостійної підготовки до семінару.

Виховна мета:прищеплення студентам інтересу до поезії, виховання любові до краси, до мистец­тва слова.

Розвивальна мета: розвиток навичок виразного читання, усного мовлення, кри­тичного мислення, аналізу поетичного тек­сту;

Наочність: портрет Шарля Бодлера, поетичний збірник «Квіти зла», таблиця «Біографія Ш. Бодлера», опорно-логічна схема «Композиція збірки «Квіти зла».

Роздатковий матеріал: роздруковані для кожного студента вірші Шарля Бодлера: «Альбатрос», «Відповідності», «Падло», «Гімн красі».

Рекомендована література

Основна:

1. Андреев Л.Г., Козлова Н.П., Косиков Г.К. История французской литературы. М.: Высшая школа, 1987. С.395-412.

2. Бодлер Ш. Поезії: Пер.з фр./Ред..-упоряд. М. Москаленко; авт.вст. слова Д. Павличко; авт. Післям. Д. Наливайко.- К.: Дніпро, 1990.- 272с.

3. Бодлер Ш. Поезії // Всесвіт. 1989. - №7. С.138-150

Додаткова:

1. Дереза Л.В. «Перебуваючи в пеклі, можна марити про білосніжні вершини » Глибини поезії Шарля Бодлера // Заруб. л-ра в навч. закл. 1998. - №9. с. 14.

2. Пронкевич О.П. Зарубіжна література: Підруч. для 10 кл. серед. загальноосвіт. шк.. 3-тє вид., перероб. і доп. К.: Пед. преса, 2002. с. 252-259.

Хід заняття:

І. Організаційна частина (2хв):

· привітання викладача зі студентами;

· виявлення відсутніх;

· перевірка підготовленості групи до заняття.

ІІ. Мотивація та стимулювання навчальної діяльності студентів (3хв)

Епіграф до заняття: «У цю жорстоку книгу я вклав усе моє серце,

всю мою ніжність, усю свою віру (викручену навиворіт),усю мою ненависть».

Ш.Бодлер

Викладач: Темою нашого сьогоднішнього семінару є «Символізм. Життя та творчість Шарля Бодлера».

- перш за все ми дамо визначення поняттям: «декаданс», «символізм», «сугестія», «символ»;

- пригадаємо життя та творчість Шарля Бодлера заслухаємо ваші доповіді;

- охарактеризуємо естетичні погляди поета втілені у збірці «Квіти зла»;

- прочитаємо напам ять та зробимо аналіз поезій Ш. Бодлера: «Альбатрос», «Гімн красі», «Падло», «Відповідності» (висловловимо судження про те, в чому полягає своєрідність вирiшення проблеми поет і натовп у поезії «Альбатрос»; знайдемо конкретні випадки тлумачення Бодлером предметних образів як видимих знаків ідей, почуттів, душевних станів людини, втілення думки про невидимий людському оку світ, де панують взаємного зв'язку невидимі закони у сонеті «Відповідності»; проаналізуємо вірші: «Падло» та «Гімн красі»)

- на завершення складемо тест, що стосується нашої теми.

ІІІ. Обговорення навчальних питань семінару (70хв) 1. Актуалізація опорних знань учнів

Словникова експрес-вікторина. Студенти повинні дати визначення поняття: «декаданс», «декадентський герой», «символізм», «сугестія», «символ».

Студент: Декаданс це занепад, складне ідеологічне та культурне явище, узагальнена назва кризового світосприйняття, яке виявляється в літературі, мистецтві, культурі.

Студент: Основними мотивами письменників-декадентів були: сум, відчай, песимізм, розчарування, скарги беззахисної душі.

Студент: Підкреслина хворобливість і згасання життя стають улюбленими темами, які перетворюються на джерело витончених переживань.

Студент: Декадантський герой це людина, яка відчуває свою відчуженість у світі, втрату моральних ідеалів, віри в майбутнє. Вона не сприймає брутальної дійсності, надаючи перевагу самозаглибленню і самоспогляданню. Єдина дія, на яку вона здатна, за словами французького письменника П. Клоделя, - лише «пристрасна нудьга».

Студент: Символізм літературна течія французької поезії.

Студент: Перший 70-ті друга половина 80-х років ХІХ ст. період становлення напряму. У цей час С.Малларме організував літературний салон для молодих поетів, які шукали у віршах засоби розкриття цілісних емоцій та навіювання настроїв. У 1886 році була опублікована стаття Ж.Мореаса Літературний маніфест. Символізм , яка містила програму нової течії в ліриці. Символізм активно розвивався протягом другого етапу у 80-90-ті роки. Період підйому засвідчили твори Ф.Вьєле-Гріффене, А. де Реньє, Е.Рейно, Е.Верхарна, Ш.Моріса, С.Малларме, Г.Кана, М.Метерлінка. У третій період відбувається спад символізму, символістський рух у Франції поступово згасає.

Студент: Загальні риси європейського символізму: естетизм, бо символізм це естетичний порив до високого і заглиблення у таємниче; філософічність та містицизм; абстрактність образів, узагальненість (створення символів); багатозначність слова; відхід від банальної буденності; всебічне і глибоке осмислення дійсності.

Студент: Слово «сугестія» - означає навіювання і є важливим художнім засобом символістської поезії. Французькі символісти започаткували створення таких образів і символів, які навіювали певні настрої, асоціації та аналогії читачам. Поети не виказували своєї думки безпосередньо, нічого не з ясовували до кінця, не робили висновків і тим більше не повчали. Вони давали змогу читачам самим домислити і завершити написане .

Студент: Символ це сутність явища, символ якраз і є фундаментом усього напряму. Символ допомагає митцеві відшукати «від­повідності» між явищами, між реальним і таємничим сві­тами.

2. Колективне складання грона «Шарль Бодлер»

(Студенти виходять до класної дошки і складають біографію Ш. Бодлера у хронологічній послідовності)

3. Доповіді студентів

(Як індивідуальне завдання, студенти попередньо поділилися на 3 групи: «літературознавці», «біографи», «теоретики», та повинні були знайти інформацію для доповіді).

Викладач: А чи зустрілися вам при підготовці до заняття якісь цікаві думки інших поетів, критиків про Шарля Бодлера?

Студенти - «літературознавці»:

· Андре Моруа, відомий французький письменник-мемуарист, літературний критик, автор збірки «Літературні портрети», писав про Бодлера; « в тому й особливість витвору мистецтва, що в ньому нічого не можна змінити. Шартський собор і сонети Бодлера такі, які вони є. І не інакші».

· Акутагава Рюноске, японський письменник, в одній із своїх новел висловився ще категоричніше: « людське життя не варте одного рядка Бодлерівського».

Наш земляк і сучасник, поет-перекладач Іван Петровцій (він переклав вірші Бодлера, видав поетичні і прозові переклади збіркою «Літанії сатани») пише: «Бог дав мені життя фізичне, Бодлер дав мені життя духовне».

Викладач: Повідомлення цікаві, що ж це за «чарівник», як назвала його М. Цвєтаєва, що нам відомо про цього поета? Можливо, є сенс послухати коротенькі повідомлення студентів, що підготували довідки про поета біографічного характеру.

Студенти - «біографи»:

Шарль Бодлер народився у Парижі, в сім ї, де між подружжям існувала велика різниця у віці і в характерах. Його батько, якому було вже за шістдесят, походив із селян, він вийшов у люди ще за «старого режиму» належав до інтелігенції, що сформувалася в добу Просвітництва.Мати поета, походила з міщанської сім ї, була молодша від чоловіка більше ніж на тридцять років. Батько помер, коли Шарлю було сім років. Незабаром мати вдруге виходить замі за офіцера Опіка, людину обмежену, ретельного служаку

Викладач: Основи людської особистості закладаються в дитячі та юнацькі роки, що значною мірою визначає подальше формування психології та світосприймання. На Шарля Бодлера, безперечно, глибоке враження справила сімейна драма: смерть батька, якого він любив, і поява вітчима, якого він не прийняв і зненавидів. Той же поставив собі за мету перевиховати «важку дитину». Друге заміжжя матері і її покору вітчимові Шарль сприйняв як зраду, котру не міг простити їй до кінця життя.

Ви уже, особливо «теоретики», ознайомилися з віршами Бодлера, чи не зустріли ви твору, в якому би звучали ці поетично трансформовані біографічні мотиви?

Студенти - «теоретики»:

У вірші «Благословення», яким відкривається цикл збірки «Квіти зла», що називається «Сплін та ідеал», йдеться про трагічну долю в чужому і ворожому його світі:

Коли з являється Поет на цьому світі,

Його родителька від розпачу й журби

На Бога кидає прокльони ядовиті,

І співчутливо Бог сприймає ті клятьби

У рядках вірша звучать поетично трансформовані автобіографічні мотиви, глибока особиста трагедія.

Та чи не важливіше зазначити, що вже в юні роки, в «лоні сім ї» складається визначальна модель стосунків поета зі світом, яка не змінюючись надалі, буде лише розширюватися й поглиблюватися. В основі її складний комплекс умонастроїв, що включає, з одного боку, конфронтованість і палкий протест, з другого почуття відчуженості, відчаю, приреченості. Конфлікт із сім єю спонтанно переріс у конфлікт з усім буржуазним суспільством.

Викладач: Цікаве повідомлення. Дійсно, про поета найповніше можуть розповісти вірші, бо саме в поетичному рядку поет звіряє все: наболіле, сокровенне, таємне і незрозуміле навіть самому собі. Зараз послухаємо ще кілька цікавих повідомлень-родзинок «біографів».

Студенти - «біографи»:

· Ш. Бодлер навчався в коледжі, виключення з коледжу. Причина: не видав друга, з їв записку, яку вимагав показати вчитель. Мотивував тим, що не може видавати чужих таємниць.

· Поглиблення конфлікту з матір ю та вітчимом. «Заслання» на о. Маврикій, самовільне повернення в Париж, розрив з сім єю.

· Вільне життя в паризькому аристократичному середовищі, намірений епатаж (пофарбував волосся у зелений колір), перші статті-відгуки про виставки художників-експресіоністів, рішення займатися поезією.

Викладач: Епатаж, дивацтво це все була лише зовнішня частина життя Бодлера. Поезію він вважає основним своїм покликанням, але пише мало (в кількісному вираженні), не поспішає друкуватися, довго і ретельно працює над кожним віршем. Те, що для пересічного митця було лише засобом заробітку, для Бодлера стало життям. Переклади, бібліотеки, музеї, концерти, виставки Бодлер не лише поет, перекладач. Його мистецькі статті стали надбанням естетичної думки Франції ХІХ ст.

4. Проблемна бесіда.

Викладач:Доведіть, що творчість Ш.Бодлера належить до «присмеркової» доби.

Студенти: Творчість Ш.Бодлера належить до «присмеркової» доби. Це доба кінця ХІХ початку ХХ століття, яка позначилася настроями безнадії, розпачу, розчарування, занепаду життєвих сил. Впливом декадентських настроїв позначена і творчість Ш.Бодлера. Поет оспівував розпач й журбу, печаль і тугу. І цей настрій ми можемо пояснити тим, що у поета не склалися стосунки з матір ю та суспільством. Замість материнського тепла, хлопець отримав холодний лід, прокляття. Така ж антитеза закладена і в збірці: дві протилежності, дві не­сумісності - красиве і потворне. Виходить, неспокійна душа поета, не має притулку, не може миритися з оточуючим суспільством, звідси й такі настрої

Викладач: Що відтворюють складові словосполучення «Квіти зла»?

Студенти: Квіти прекрасне творіння природи, символ краси та досконалості світу, радості. Зло чорна сила диявольського темного породження, антипод добра, страждання, біль.

Викладач: У назві - парадокс. У ній протиставлено сподівання, ідеали, відчай та безнадія. У віршах збірки втілені і суперечності епохи, і суперечності творчості самого Бодлера. Але назва збірки виражає передовсім основну концепцію поета, яку він формулював як «здобуття краси зі зла». Антиномічність понять «квіти» і «зло», протиставлення відчаю і пошуків ідеалу стають наскрізними в книзі Бодлера.

Композиційна будова збірки Квіти зла

Викладач: Збірка «Квіти зла» складається із шести розділів: «Сплін та ідеал», «Паризькі картини», «Вино», «Квіти зла», «Бунт» та «Смерть». Перший, найоб'ємніший розділ збірки «Сплін та ідеал». Це лірична драма, де ідеалові протиставлена не сама дійсність, а сплін важкий хворобливий душевний стан поета, якому притаманні скептицизм, зневіра й туга.

Більшість найзнаменитіших творів поета входять до цього розділу, серед них і поезія «Альбатрос».

5. Робота з поезією «Альбатрос»

Викладач: Поет. Не кожен може ним бути. Якщо талант даний згори, то, по суті, цим визначається і доля поета.

Як визначає долю поета, а власне свою, Шарль Бодлер, чи можна це збагнути на прикладі одного вірша?

Вірш був написаний у 1842 році під час поїздки на острів Маврикій, куди направив Бодлера вітчим, щоб по­ вернути його на путь істини. Шарль, перебуваючи там 10 місяців на кораблі під наглядом капітана і спостерігаючи за птахами, роздумував над власною долею.

Виразне читання поезії «Альбатрос»

Буває, пливучи дорогами морськими,

Аби розвіятись, полюють моряки

На альбатросів тих, що в вишині над ними

Серед блакиті й хмар пливуть віддалеки.

Коли на палубу вже люта сила збила,

Король небес, що знав всі грози без числа.

Волочить важко так свої великі крила,

Мов сніжно-білі два розкинуті весла.

Крилатий мандрівник - який незграбний в рухах,

В польоті буйнокрил - каліка на ногах!

Ще й дражняться - той в дзьоб йому із люльки дмуха,

А той, глузуючи, кульгає, ніби птах!

Поете! Князю хмар твоя подібна сила,

Між блискавок ти свій у грозовій імлі;

Але під шал образ перешкоджають крила

Тобі, вигнанцеві, ступати по землі.

Переклав І.Драч

Аналіз вірш

Викладач: Розпочнемо власне сам аналіз вірша «Альбатрос».

По-перше, моряків, яких охоплює туга чи хандра, не треба розуміти безпосередньо. Тобто перед нами не реалістична замальовка, а створення символу людства, яке пливе на своєму судні у безмежжі всесвіту.

Студенти: У перших рядках автор розповідає, як матроси задля розваги ловлять величних альбатросів, «що люблять пролітати слідами кораблів». Альбатрос - величний птах, володар морських просторів, що супроводжує кораблі. На палубі він має вигляд дуже безпорадного птаха:

На палубу несуть ясних висот владику,

І сумно тягне він приборкане крило,

Що втратило свою колишню міць велику,

Мов серед буйних вод поламане весло.

Автору жаль птаха, свій біль і сум він передає у підкресленні величі цього володаря просторів. Поранений альбатрос не може протистояти натовпу моряків, він не може злетіти в повітря, бо крила його поламані, у нього нема майбутнього.

Поступово цей образ набуває символу образу самого поета і його долі у людському вирі життя. Шарль Бодлер не знаходить розуміння серед людей і тому не може злетіти думкою, а «волочить... крила велетня по землі»:

Поет подібний теж до владаря блакиті,

Що серед хмар, мов блискавка в імлі.

Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій

Він крила велетня волочить по землі.

З образом цього птаха пов'язане все піднесене, він у центрі уваги, автор захоплюється ним і висловлює йому співчуття. У полоні альбатрос стає безсильним і смішним, бо він - жертва насилля.

У цьому вірші Шарль Бодлер протиставляє високе і низьке, небесне і земне, поезію і прояву, у ньому висловлені гіркі роздуми автора про трагічну долю поета в сучасному йому суспільстві.

Викладач: Отже, які два світи протистоять у вірші?

Студенти: У протиставленні поета і натовпу втілюється мотив боротьби добра і зла.

Викладач: В яких образах втілюється ця боротьба?

Студенти: Альбатрос, тобто сам поет - це світ прекрасного, добра. Моряки, тобто натовп - світ потворного, зла.

Викладач: До чого прагне душа ліричного героя?

Студенти: Вона прагне до духовних висот, «жадає висоти».

Викладач: Символом чого у вірші є альбатрос?

Студенти: Романтичний образ - символ поета і його долі. З образом альбатроса пов'язане все піднесене, він у центрі уваги.

Викладач: Як автор ставиться до альбатроса?

Студенти: Він захоплюєть­ся ним і висловлює йому співчуття.

Викладач: Які ще символи ви знайшли у тексті?

Студенти: Море - сим­волізує життя; корабель, човен - людську долю; грім, гроза, блискавка - життєві негаразди.

Викладач: Що стверджує цей вірш?

Студенти: В «Альбатросі» стверд­жується божественна сила мистецтва, з найбільшою пов­нотою втілена у постаті поета.

Студенти: Ав­тор оспівує душу, що прагне високого ідеалу, краси. У поета, як у альбатроса, "міць велика", але його на­магаються приборкати. Він не може протистояти сусп­ільству, як птиця натовпу матросів. На­товп не розуміє його. І тут зло перемагає добро. Але прекрасне завжди вище за потворне, навіть коли гине. Мистецтво та особистість вищі за натовп. Така позиція автора.

Викладач: Становище поета в тогочасному суспільстві бачиться Бодлеру безправним і трагічним. Поет приречений на нерозуміння. Дивовижне, воістину символічне втілення здобули ці думки у вірші «Альбатрос».

6. Робота з поезією «Відповідності»

Викладач: Як відомо, кожен художній образ тією чи іншою мірою є символом, бо він не тільки щось безпосередньо відображує, а й символізує ширше, істотніше, загальніше, як-от у сонеті Бодлера «Відповідності».

Виразне читання поезії «Відповідності»
Природа - храм живий, де символів ліси
Спостерігають нас і наші всі маршрути;
Ми в ньому ходимо, й не раз вдається чути
Підмурків та колон неясні голоси.

Всі барви й кольори, всі аромати й тони
Зливаються в могуть єдиного єства.
І зрівноважують їх вимір і права,
Взаємного зв'язку невидимі закони.

Є свіжі запахи, немов дітей тіла,
Є ніжні, як гобой, звитяжні, молодечі,
Розпусні, щедрі, злі, липучі, як смола,

Як ладан і бензой, як амбра й мушмула,
Що опановують усі безмежні речі;
В них - захват розуму, в них відчуттям - хвала.

Перекладач: Д.Павличко

Аналіз вірша

Викладач: (Пояснює незрозумілі слова) «бензой» смола з приємним запахом; «амбра» воскоподібна запашна речовина сірого кольору, продукт паталогічного виділення травного тракту кашалота; «мушмула» кущі або невисокі дерева родини трояндових.

Викладач: Які світи намагається поєднати автор у цій поезії?

Студенти: Автор намагається якимось чином поєднати матеріальний та духовний світи.

Викладач: У сонеті «Відповідності» конкретні випадки тлумачення Бодлером предметних образів як «видимих знаків» ідей, почуттів, душевних станів людини, втілення думки про невидимий людському оку світ, де панують «взаємного зв язку невидимі закони».

Знайдіть у сонеті ці конкретні випадки.

Студенти: У центрі вірша тема таємничих відповідностей видимої природи і невидимих сутностей. Людина у храмі природи. І, оскільки, природа це храм, то її барви й кольори, всі аромати і тони лише різні коди однієї мови, якими вона себе проявляє

7. Робота з поезією «Падло»

Викладач: Вірш «Падло», який найчастіше демонстрували, бажаючи вказати суть бодлерівської «антиестетики», якраз належить до найтемніших мелодій. Його страшно читати.

Виразне читання поезії «Падло»

Чи пам ятаєте той жах, моя кохана,

Як літнього, жаркого дня

В яру, між скелями, де трав яна поляна,

Ми вздріли здохлого коня.

Як та повійниця, падлятина лежала,

Задерши ноги догори,

І черево гидке цинічно відкривала,

Немов казала, - на, бери!

А сонце пражило, неначе купу трути

Спалити прагнуло дотла

І все частинами Природі повернути,

Що в цілості вона дала.

Дивились небеса на вишкірені зуби,

Немов на білий цвіт в траві,

Гатило в ніздрі нас таке смердіння грубе,

Що ви зостались ледь живі.

З гнилого живота, покритого мухвою,

Виходили черви полки,

І розтікалися лавиною живою

По шматах плоті хробаки.

Все те здіймалося, спадало і кишіло,

Само в собі текло й повзло,

Так, наче подихом напнути гнійне тіло

Помножувалося й жило.

А світ мелодії творив десь линув знову

Падучої води мотив,

Чи хтось там од зерна одвіював полову,

Ритмічно віялку крутив.

Зникали обриси, як маревіння кволі,

Як начерки на полотні,

Мазки, що їх митець завершує поволі,

Та тільки в спомині чи в сні.

З-за скель дивилася на нас тривожна псиця,

Чекала, хижа і метка,

Щоб знову підійти до падла й поживиться,

Обдерти м ясо з кістяка.

- О! Станете ж і ви колись, моя кохана,

Мій ангеле і світе мій,

Як ця палятина, як ця заразна рана,

Як цей стліваючий погній!



Після останнього причастя, моя мила,

Під володіннями трави,

Коли поглине нас безжалісна могила,

Такою будете і ви!

Красо, скажіть тоді черві, що підло рине

З цілунками на вашу грудь,

Що ваші форми я зберіг, моя богине,

Зберіг мого кохання суть!

Перекладач: Д.Павличко

Викладач: Про що пише поет у цьому вірші? Які почуття цей вірш викликає?

Студенти: Поет написав про те, що кожне, навіть найкраще тіло зрештою по смерті віддають на поживу хробакам, а тому треба жити не тілесним, а духовним, непідвладним могилі життям. Автор силоміць годує смертю свою кохану, яку, до речі, називає богинею, але це годування зумовлене тим, що вона, як і безліч тих, до кого звертався поет, належить до людей без моралі, без духовної мети, тобто до «живих трупів», яких лякати і повчати смертю можливо лише такими віршами як «Падло»

8. Робота з поезією «Гімн красі»

Викладач: У багатьох віршах Шарля Бодлера протиставляються Добро і Зло. Бодлерівське добро - це зовсім не християнська любов (до Бога чи до інших людей), це всепоглинаюча жага злиття з вічним і нескінчен­ним світом - жага, що може бути задоволена тільки тілесними засобами, які мають позаморальну природу. І саме в цьому - корінь амбівалент­ності Бодлера. Два протилежні полюси - Добро і Зло, дух і плоть, Бог і Сатана - починають пере­творюватись одне в одне. Сатана виступає як втіле­ний голос плоті, але цей голос є тугою за немож­ливим, яка, у свою чергу, може знайти хоча б якесь задоволення лише за допомогою матеріального. Ось чому бодлерівський Сатана не ангел, а пере­дусім земне втілення Бога, а Бог - земний Сата­на, ці дві «безодні» притягують і водночас відштов­хують поета, і він завмирає між ними, зачарова­ний і обійнятий жахом. Саме про це вірш Бодлера «Гімн краси», де утверджується думка, що Добро й Зло однаковою мірою можуть бути джерелом пре­красного.

Виразне читання поезії «Гімн красі»

Красо! Чи з неба ти, чи з темної безодні

В твоєму погляді - покара і вина,

Безумні злочини й діяння благородні;

Захмелюєш серця, подібно до вина.

В твоему погляді - і присмерк, і світання,

Як вечір грозовий, приносиш аромат.

Німим стає герой з твого причарування,

I сміливішає дитина во сто крат.

Чи ти зійшла з зорі, чи вийшла із провалля,

Йде фатум, наче пес, за покроком твоїм;

I, розсіваючи біду чи безпечалля,

У всьому вільна ти, хоч пані над усім!

Красо! Ти по мерцях ступаєш без мороки,

Злочинство, ревністъ, жах - то наче золоті

Коштовності, твої чарівливі брелоки,

Що витанцьовують на твому животі.

Коханець зморений, що пригортає милу,

Що кволо хилиться й зітхає раз у раз,

Нагадує того, хто сам свою могилу

Вкриває ласками у свій вмирущий час.

Немає значення, чи з пекла ти, чи з раю,

Потворно вибредна, страхітлива й свята,

Як до безмежностей, що я про них не знаю,

Але жадаю їх, відчиниш ти врата!

Це байдуже, хто ти, чи Діва, чи Сирена,

Чи Бог, чи сатана, чи ніжний Херувим,

Щоб лиш тягар життя, о владарко натхненна,

Зробила легшим ти, а всесвіт - менш гидким!

Перекладач: Д.Павличко

Викладач: Отже, що таке краса? Бог чи Сатана? Чи відповідає поет на це питання у вірші? А ви можете дати чітку відповідь: що таке Краса? Може хтось зрозумів її походження і суть?

Студенти: Так, важко знайти однозначну відповідь на це питання, бо поняття Краса багатогранне. Бодлер у своєму вірші не стверджує, а розмірковує. У пошуках ідеалу він опиняється між Добром і Злом, між Богом і Сатаною, між духом і плоттю.

Викладач: «У цю жорстоку книгу, - написав Бодлер про «Квіти зла» за рік перед смертю, - я вклав усе моє серце, всю мою ніжність, усю мою віру (викручену навиворіт), усю мою ненависть».

9. Скадання тесту (додаток 1)

ІV. Підбиття підсумків заняття (3хв)

Отже, сьогодні ми пригадали особливості літературної течії кінця ХІХ ст. Символізму, дали визначення поняттям: «декаданс», «символізм», «сугестія», «символ»; заслухали ваші доповіді і таким чином дізналися цікаві факти з життя та творчості Шарля Бодлера, охарактеризували естетичні погляди поета, втілені у збірці «Квіти зла»; виразно прочитали та зробили аналіз поезій Ш.Бодлера: «Альбатрос», «Гімн красі», «Падло», «Відповідності», висловили власні судження про те, в чому полягає своєрідність вирiшення проблеми поет і натовп у поезії «Альбатрос»; знайшли конкретні випадки тлумачення Бодлером предметних образів як видимих знаків ідей, почуттів, душевних станів людини, втілення думки про невидимий людському оку світ, де панують взаємного зв'язку невидимі закони у сонеті Відповідності ; проаналізували вірш «Падло» та дізналися що таке краса проаналізувавши вірш «Гімн красі». Склали тест, результати якого будуть оголошені на наступній лекції.

V. Оцінювання роботи студентів та повідомлення домашнього завдання (2хв)

(Додаток 1) Тести:

1. Символізм виник в:

А. Англії

Б. Німеччині

В. Америці

Г. Франції

2. Видатними французькими символістами є:

А. А.Рембо, С.Малларме, О. Уайльд

Б. П.Верлен, А.Рембо, Ш.Бодлер

В. С.Малларме, Ш.Бодлер, М.Метерлінк

Г. О. Уайльд, Ш. Бодлер, Р. М. Рільке.

3. Термін «сугестія» означає:

А. символ

Б. навіювання

В. містичність

Г. багатозначність

4. Ш. Бодлер централь постать європейської поезії:

А. другої половини XVIII ст.

Б. першої половини XIX ст.

В. другої половини XIX ст.

Г. першої половини XX ст.

5. Ш. Бодлера вважають зачинатилем:

А. романтизму

Б. символізму

В. реалізму

Г. імпресіонізму

6. Ш. Бодлер займався перекладами творів:

А. Дж. Чосера

Б. Е. По

В. Л. Толстого

Г. Й. В. Гете

7. Поетична збірка Ш. Бодлера «Квіти зла» вийшла друком:

А. 1845р.

Б. 1848р.

В. 1857р.

Г. 1869р.

8. Скільки розділів входить у збірку «Квіти зла»?

А. 8

Б. 6

В. 5

Г. 9

9. Який розділ розпочинає збірку «Квіти зла»?

А. «Смерть»

Б. «Вино»

В. «Сплін та ідеал»

Г. «Паризькі картини»

10. З якого вірша взято уривок: « Це байдуже, хто ти, чи Діва, чи Сирена »

А. «Гімн красі»

Б. «Вечорова гармонія»

В. «Альбатрос»

Г. «Відповідності»

11. З ким порівнює Ш. Бодлер альбатроса?

А. з поетом

Б. з безнадійно закоханим

В. з матросом

Г. з мрійником

12. Ш. Бодлера було звинувачено і 6 віршів визнано:

А. антигуманними

Б. аморальними

В. аполітичними

Г. філософськими

13. Тлумачення предметних образів як "видимих знаків" ідей, почуттів, душевних станів знаходимо у вірші Ш. Бодлера:

А. «Падло»

Б. «Альбатрос»

В. «Відповідності»

Г. «Гімн красі»

14. Який розділ завершує збірку «Квіти зла»?

А. «Вино»

Б. «Сплін та ідеал»

В. «Бунт»

Г. «Смерть»

15. З якого вірша взято уривок: « Як ладан і бензол, як амбра й мушмула »?

А. «Гімн красі»

Б. «Вечорова гармонія»

В. «Альбатрос»

Г. «Відповідності»



16. Все своє життя Ш. Бодлер шукав і оспівував

А. Красу

Б. Радість

В. Щастя

Г. Любов

17. Скільки засуджених віршів містить поетична зірка Ш. Бодлера «Уламки»?

А. 3

Б. 4

В. 5

Г. 6

18. Який вірш Ш. Бодлера вирізняється філігранністю і формальною довершеністю?

А. «Падло»

Б. «Альбатрос»

В. «Відповідності»

Г. «Вечорова гармонія»

19. Кому присвячена поетична збірка «Квіти зла»?

А. Е. По

Б. Ж. Дюраль

В. Т. Готьє

Г. О. де Бальзаку

20. Шарль Бодлер помер у:

А. Ліоні

Б. Бельгії

В. Індії

Г. Парижі


загрузка...
загрузка...

...