загрузка...


Яндекс.Метрика Яндекс цитирования

Творчі роботи наших відвідувачів


Автор: Роксолана

Конспект уроку
ПЛАЧ ЗА ПАСТОРАЛЛЮ ХХ СТОРІЧЧЯ ЛІНИ КОСТЕНКО

Мета: через високохудожнє слово великої поетеси передати глибину материнської трагедії і перейнятися співчуттям до незмірного людського болю.

Обладнання. Репродукція зображення Богоматері з дитям, свічки.

ХІД УРОКУ

1. Вступне слово вчителя.

- Сподіваюсь, що на сьогоднішньому уроці у ваші душі ввійде великий жаль, від якого стрепенеться серце і вже завжди озиватиметься світлим співчуттям до всякого горя.

Страшне відлуння війни описане Ліною Костенко і нині стукає незалікованою бідою в Карабасі, Абхазії,Придністров"ї, Чечні.

І ви, гадаю, задумаєтесь над тим, як зберегти найцінніше, що нам дане від Бога - життя. Не допустіть , щоб сьогоднішні жахіття колись повторилися.

2. Виконується пісня "П"є журавка воду"

Учень - Щоразу, коли йду до школи, то звертаю увагу на хату, на якій звили собі гніздо лелеки. І вже немає в тій хаті жінки, що пережила цю трагедію, але всі односельчани знають, що з хати тієї віє смутком.

Вчитель - Це трапилось під час Другої світової війни. Двоє хлопчаків бавилися в полі. Вони знайшли гранату, хотіли розібрати з цікавості... Їх тіла були понівечині, Коли тітці Ганні сказали, що трапилося, вона в шоковому стані, взяла білу ряднину і побігла в поле.

По кусочку зібрала свого Василька, не зронивши ані сльозинки. Вдома обмила клапті тіла сина, і білою ниткою зшила все докупи. Поклала єдиного сина на ліжко, а сама впала і заснула, горе скосило бідну вдову.

Все село хоронило малого Василька, тільки матері на похороні не було, пролежала три дні, коли прокинулася, то лише окровавлене рядно нагадувало їй про єдиного сина.

З цього часу лелеки звили собі гніздо на Ганниній хаті.

Учень Жита, жита грять,жита

І пахне димом біла хата

Літа, літа мовчать літа

І плаче,плаче сива мати

Вчитель

Дивовижна краса і багатство української землі, працьовитість і благородство душ наших предків породили в ХІІ-ХІУ ст вірші - пасторалі, про гармонію природи і людини.

- А чи можливі виникнення пасторалей сьогодні ( Можливе , але це вже антипастораль і не ідилію вона оспівує, а тужно голосить піснею-плачем.

Учень читає напам"ять поезію

ПАСТОРАЛЬ
XX СТОРІЧЧЯ

Як їх зносили з поля!
Набрякли від крові рядна.
Троє їх, пастушків. Павло, Сашко і Степан.
Розбирали гранату. І ніяка в житті Аріадна
вже не виведе з горя отих матерів.
А степам
будуть груди пекти ті залишені в полі гранати,
те покиддя війни на грузьких слідах череди.
Отакі вони хлопці, кирпаті сільські аргонавти,
голуб'ята, анциболи, хоч не роди!

Їх рвонуло навідліг. І бризнуло кров'ю в багаття.
І несли їх діди, яким не хотілося жить.
Під горою стояла вагітна, як поле, мати.
І кричала та мати:
- Хоч личко його покажіть!
Личка вже не було. Кісточками, омитими кров'ю,
осміхалася шия з худеньких дитячих ключиць.
Гарні діти були. Козацького доброго крою.
Коли зносили їх, навіть сонце упало ниць.

Вечір був. І цвіли під вікнами мальви.
Попід руки держала отих матерів рідня.
А одна розродилась, і стала ушосте - мати.
А один був живий. Він умер наступного дня.

Вчитель Ви уважно слухали поезію Л. Костенко

- Яке враження справив на вас вірш (вразив мене до глибини душі своєю гіркотою і болем)

- Чи переживає природа цю трагедію, у якому рядку.

- Яку картину ви уявляєте ( серед мирного дня, мирний час, страждання і трагкдія, антитеза, протиставлення вжиті Л. Костенко, щоб глибше показати біль і горе матері.)

- Які слова не зрозумілі.

( Аріана -

Агронавти)

- Назвіть вражаючої сили вислови

- Яка основна думка вірша (Кому потрібні війни, та їх криваві наслідки)

3. Виразне читання поезії учнями.

Ви молоде покоління, вам жити творити в 21 ст, Нам тримати мир і спокій Давайте вдаватися до заповідей Божих, а саме не вбий! Це вам прийдеться колись знищити усю зброю і переробити її на користь людям

Вчитель У вас в руках свічечки, давайте запалимо їх за тих кого немає на світі, кому давно вже відсіяли зорі на небі. ( Звучить пісня Петриненка "Господи помилуй нам").



загрузка...
Яndex
 
загрузка...

...