загрузка...

Стислий виклад твору

НАРОДНІ ДУМИ
ДУМА ПРО КОЗАКА ГОЛОТУ

«Ой полем, полем Килиїмським,
То шляхом битим гординським,
Ой там гуляв козак Голота,
Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота.
Правда, на козакові шати дорогії —
Три семирязі лихії:
Одна недобра, друга негожа,
А третя й на хлів незгожа.
А ще, правда, на козакові постоли в'язові,
А онучі китайчані —
Щирі жіноцькі рядняні;
Волоки шовкові — 
Удвоє ненецькі щирі валові.
Правда, на козакові шапка—бирка —
Зверху дірка,
Травою пошита,
Вітром підбита,
Куди віє, туди й провіває,
Козака молодого прохолоджає.
То гуляє козак Голота, погуляє,
Ні города, ні села не займає,—
На город Килию поглядає».
 
А в городі Килиї сидить татарин бородатий і промовляє до своєї дружини, що він бачить, як у чистім полі гуляє, козак Голота. Татарин хоче взяти його живцем у полон, щоб потім вихвалятися перед панами—башами.
Татарин збирається і мчить у поле за козаком.
«В город Килию запродати, Перед великими панами—башами вихваляти, І много червоних не лічачи набрати, Дорогії сукна не мірячи пашитати».
Між ними відбувається розмова, з якої видно, що козак не злякався татарина, бо «добре звичай козацький знає». Голота вбиває татарина, переодягається у його багатий одяг, взуває чоботи татарські і, взявши за поводи татарського коня, зі славою повертається у Січ.


загрузка...
загрузка...

...